Удобрення соломою не є простим агрозаходом. Для того щоб вона стала по справжньому цінним органічним добривом, а не наповнювачем, який заважає обробітку грунту, солома має якнайшвидше розкладатися. На жаль, у більшості випадків удобрення нею проводять із грубими технологічними порушеннями. Зокрема її подрібнюють і залишають надовго на поверхні грунту. За цей час швидко втрачаються запаси вологи з грунту, солома пересихає, і її розкладання починається лише після рясних дощів.
Результативність удобрення соломою залежить від того, як її подрібнили комбайном, розкидали по полю і загорнули в грунт. Тому збирати культуру потрібно тільки комбайнами з подрібнювачами, дотримуючись таких вимог:
– висота зрізу під час збирання – не вище 20 см.;
– довжина 75% часток соломи не повинна перевищувати 10 см, а часток понад 15 см-не більше 5%;
– по полю солому розстеляти рівномірно, не утворюючи валків;
– солому загортати одразу ж після збирання культури не допускаючи пересихання грунту на глибину до 12 см., достатня вологість забезпечує ефективну роботу мікроорганізмів і швидке розкладання соломи;
– аміачну селітру вносити перед загортанням з розрахунку N 10 кг на кожну тону соломи (орієнтовно 60-100 кг аміачної селітри на 1 га).
– Обов’язковим є проведення зяблевої оранки.
Великою помилкою є нехтування таким агрозаходом, як внесення в грунт азоту. Річ у тім, що для розкладання соломи потрібні мікроорганізми , які мають білкову природу. Під часїх розмноження для побудови клітин цих мікроорганізмів з грунту вилучається азот, який змінюється на білок. При цьому велике значення має співвідношення вуглецю й азоту, яке у різних органічних рештках різне. Мінералізація буде повноцінною, якщо таке співвідношення дорівнює 20:1. В соломистих рослинних рештках воно становить 50-100:1. За таких умов мінералізація соломи може тривати близько 2 років. Щоб звузити співвідношення C:N, поліпшити умови мінералізації і сприяти активному формуванню біомаси мікроорганізмів, необхідно внести азотні добрива.
Отже приорювання соломи без внесення азотних добрив призводить до різкого зменшення вмісту мінерального азоту в грунті та зниження врожаю наступних культур. А внесення соломи в кількості 35-40 ц/га з компенсацією азоту (з розрахунку N 10 кг на кожну тону соломи) за своїм впливом на підвищення родючості грунту та врожайності сільськогосподарських культур рівноцінне внесенню 18-20 т/га гною.
Внаслідок мінералізації рослинних решток із них вивільнюється значна кількість елементів живлення, які повертаються у грунт.
Таблица 1. Вміст макро- (%) мікроелементів (мг/кг сухої речовини) у рослинних рештках основних культур:
| Культура | Азот | Фосфор | Калій | Кальцій | Магній | Сірка | Марганець | Цинк | Мідь | Бор | Кобальт |
| Пшениця | 0,5 | 0,2 | 1,1 | 0,35 | 0,15 | 0,12. | 60-150 | 15-30 | 2-6 | 1-6 | 0,3-0,7 |
| Жито | 0,52 | 0,25 | 1 | 0,3 | 0,1 | 0,16. | |||||
| Ячмінь | 0,5 | 0,2 | 1,1 | 0,35 | 0,12 | 0,2. | |||||
| Овес | 0,62 | 0,3 | 1,5 | 0,36 | 0,11 | 0,2. | |||||
| Гречка | 0,78 | 0,62 | 2,5 | 0,95 | 0,16 | 0,25. | 170 | 70 | 7 | 11 | – |
| Кукурудза | 0,74 | 0,27 | 1,6 | 0,27 | 0,26 | 0,45. | – | – | – | – | – |
| Горох | 1,4 | 0,32 | 0,5 | 1,8 | 0,24 | 0,25. | – | – | – | – | – |
| Соняшник | 1,4 | 0,65 | 4,7 | 1,5 | 0,62. | – | – | – | – | – | – |
Розрахунок зроблено тільки щодо соломи, а ще частина органіки залишається у вигляді стерні та кореневої системи рослин.
Найкращі результати одержують у разі поєднання двох способів альтернативного удобрення. Після подрібнення й загортання соломи в грунт треба висіяти сидеральні культури, тоді грунт наповнюється органікою з двох джерел: соломи та зеленої маси. Крім того, сидерати, їхня коренева система та зелена маса сприяють мінералізації соломи й прискорюють її. Пізно восени всю масу приорюють. За умови ранніх жнив і достатніх запасів вологи в грунті редька олійна та гірчиця біла в разі висівання з 20 липня по 10 серпня формує високий урожай зеленої маси аж до 20-30 вересня. Тому таку систему удобрення соломою й зеленою масою можна застосовувати і під озимі культури.
Солома є енергетичним матеріалом для культурного ґрунтоутворення і повинна бути загорнута в грунт. Це дає змогу замкнути малий біологічний кругообіг речовин. Унесення соломи збільшує вміст гумусу, поліпшує структуру грунту, знижує схильність до ерозії, стимулює процес азотфіксації. Вона є джерелом живлення для ґрунтових мікроорганізмів, без яких доступність окремих елементів живлення була б обмежена. Поліпшують також водний та повітряний режими та вбирну здатність грунту.
Рослинні рештки – основа для поновлення родючого шару, з пожнивними залишками в грунт повертаються всі використані мінеральні речовини а також нова органічна маса. Органіка нарощується за рахунок залишених в грунті після збиральних рештків, які в ході переробки мікроорганізмами и бактеріями в подальшому сприяють збільшенню родючого шару грунту.
З повагою Агровідділ ТОВ ЕКО-БІО-ТЕХ
тел. 050-107-11-21, тел. 099-415-29-50, тел. 097-592-79-91
е-mail: ekobiotex@ukr.net , сайт: http://www.eko-bio-tex.com
ТОЙ ХТО РОЗУМІЄ СЬОГОДЕННЯ –
ТОЙ РОЗУМІЄ СВОЄ МАЙБУТНЄ!
