+38 (050) 107 11 21      +38 (067) 541 73 37
ekobiotex@ukr.net

Пн - Пт, 8:00 - 17:00 м. Олександрія Звенигородське шосе, 2

Контакти

ЕКО-БІО-ТЕХЕКО-БІО-ТЕХЕКО-БІО-ТЕХЕКО-БІО-ТЕХ
  • Головна
  • Добрива
    • Складні мінеральні добрива
      • Азотні добрива
        • Сульфат Амонію
        • Saletrosan 26
      • Нітроамофоска
        • Tarnogran
        • Tarnogran 21
        • Tarnogran R з бором
        • Tarnogran K
        • Tarnogran Z
      • Суперфосфат
      • Сульфати магнію
        • Водорозчинний
        • Гранульований
    • Хелатні мікродобрива
  • Агроаналіз
    • Агрохімічний аналіз грунту
    • Фітоекспертиза посівного матеріалу
    • Тканинна діагностика
  • Новини
  • Статті
  • Відео
  • Контакти

Хвороби соняшника

Від admin | Агрономія | Коментування закрито | 12 Ноябрь, 2016 | 2

Біла гниль

Біла гнильПоширення. В Україні хвороба поширена майже в усіх районах, де вирощують соняшник.

Ознаки хвороби. Виявляються на молодих та дорослих рослинах протягом всього вегетаційного періоду і мають різні форми проявлення в залежності від періоду зараження і фази розвитку соняшнику.

При ураженні коренів через ґрунтову та насіннєву інфекцію хвороба проявляється таким чином:

 

    •    у фазу сходів – в’янення проростків внаслідок ураження кореневої системи. Згодом такі проростки усихають і гинуть. За вологої погоди вони покриваються білим повстяним нальотом;
    •   у фазу 4-6 пар справжніх листків – стебло стає бурим знизу до верху з наступним відмиранням тканини та усиханням листків через ураження кореневої системи;
    • у фазу бутонізації, цвітіння, достигання в’янення рослин. На прикореневій частині стебла таких рослин проявляються плями буруватого кольору, мокрі на дотик. У вологу погоду на плямах з’являється білий повстяний наліт грибниці патогена.

Шляхом повітряного переносу інфекції, симптоми хвороби виявляються в середній частині стебла у вигляді бурих мокнучих плям. У суху погоду на уражених стеблах з’являються безбарвні плями, що розміщуються концентричними колами. Стебло руйнується і оголяються провідні пучки, які мають вигляд тонких шнурочків. На поверхні уражених рослин і всередині стебла можна бачити чорні, щільної консистенції і різні за формою утворення-склероції патогена. Стебло надламується, а вся рослина відмирає і всихає.

У фазу пожовтіння кошиків на їх тильному боці з’являються біло-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється, при достиганні уражений кошик розтріскується. У місцях плям формується білий повстяний наліт, який заповнює простір між сім’янками. Часто між насінням утворюються чорні склероції, що мають вигляд ґрат (решіток). Склероції можуть формуватись і всередині стебел, кошиків та насінин.

Розвиток хвороби. Патоген розвивається при підвищеній вологості та температурі в межах +18…24°С. Рослини заражуються починаючи з фази сходів (насіннєва інфекція) і далі, на протязі всього періоду вегетації – через ґрунтову інфекцію -склероції, які можуть зберігатися в ґрунті 6-8 років.

Склероції проростають грибницею, що проникає в корені рослин, розвивається всередині рослинних тканин.

Влітку ураження рослин здійснюється також за допомогою аерогенної інфекції (шляхом повітряного переносу шматочків грибниці і сумкоспор). Сумкоспори формуються у плодових тілах (апотеціях), які утворюються на склероціях за умов вологої погоди.

Від початку зараження рослини до проявлення хвороби проходить 7-10 днів.

Джерела інфекції. Склероції гриба, сумкоспори в уражених рештках рослин, зараженому насінні.

Фактори, що сприяють поширенню хвороби:

•підвищена вологість;

•скорочення періоду ротації соняшнику в сівозміні (менше 8 років);

•порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;

•посів неочищеним від склероціїв та непротруєним насінням;

•вирощування сприйнятливих сортів та гібридів.

Шкодочинність білої та сірої гнилей:

•випади сходів, зрідженість посівів через загибель уражених проростків;

•зниження урожаю;

•погіршення посівних та товарних властивостей продукції (знижується схожість насіння, підвищується кислотне число олії).

Система захисту соняшнику від білої та сірої гнилей Організаційно-господарські та агротехнічні заходи:

•вирощування стійких до хвороб сортів і гібридів; •проведення фітосанітарної експертизи насіння посівних партій;

•дотримання  рекомендованих  сівозмін  з поверненням культури на поле через 8-10 років;

•розміщення соняшнику в сівозміні після зернових колосових та кукурудзи;

•знищення сходів ранніх бур’янів резерваторів інфекції – шляхом передпосівної культивації;

•оптимальні строки посіву температура ґрунту на глибині висіву насіння +12…14С;

•оптимальна густота рослин в залежності від генотипу соняшнику;

•видалення і спалювання уражених рослин на ділянках гібридизації;

•основний обробіток грунту глибоке рихлення плоскорізом;

•очистка зібраного насіння, підсушування посівного до вологості 7%, товарного – до 10%.

Хімічні заходи. Знезаражування насіння безпосередньо перед посівом препаратами: колфуго супер, 20% b.c. (2,0 л/т), дітоксом 50% к.с. (2,5 л/т), роялфло 48% в.с.к. (2,5-3,0 л/т), ровралем ФЛО, 25,5% к.с. (8 л/т).

При формуванні кошиків та на початку цвітіння, у роки з надмірними опадами, посіви обприскують ровралем ФЛО 25,5% к.с Зл/га.

При пожовтінні 60% кошиків, за вологої погоди, з метою прискорення дозрівання та обмеження розвитку хвороб проводять десікацію: раундапом 48% в.р. 3,0 л/га; реглоном супер 15% в.р. 2,0 3,0 л/га; бастою 14% в.р. 2,0 л/га. Витрата робочої рідини 100 л/га.

Урожай починають збирати через 7-10 днів після обприскування посівів десікантами.

Сіра гниль

Сіра гнильПоширення. Хвороба розповсюджена в усіх районах вирощування соняшнику.

Ознаки хвороби. Виявляється на соняшнику протягом вегетації рослин.

У фазу сходів проростки в’януть внаслідок ураження кореневої системи. За вологої і прохолодної погоди вони вкриваються нальотом гриба сірого, мишачого кольору, який складається із міцелію та спороношення гриба.

У наступні фази розвитку – в’янення рослин через ураження кореневої системи інфекцією, яка знаходиться в ґрунті. На прикореневій частині утворюються бурі плями, вкриті пухнастим, сірим нальотом грибниці і спор (конідій). Згодом із грибниці формуються склероції. Тканина стебла відмирає знизу до верху, рослини набувають темно-бурого кольору і всихають.

У фазу пожовтіння кошиків при рясних опадах і прохолодній погоді на тильному боці уражених кошиків з’являються темно-бурі маслянисті плями. Тканини кошика під ними розм’якшуються, а на поверхні плям  з’являється оксамитоподібний сірий наліт.

Згодом кошики загнивають, на їх поверхні, насінні формуються чорні дрібні склероції.

Розвиток хвороби. Подібний до розвитку білої гнилі.

Фактори, що сприяють поширенню хвороби. В період сходів зараженню сприяють надмірні опади та знижені температури повітря в межах +14…16С. Такі ж агрометеорологічні показники сприяють поширенню хвороби на кошиках в період їх пожовтіння.

Джерела інфекції. Склероції гриба, конідії на рештках, в уражених рослинах та в зараженому насінні.

Несправжня борошниста роса

Несправжня борошниста росаПоширення. Несправжня борошниста роса соняшнику зустрічається в усіх зонах вирощування культури, але найбільш поширена в Лісостепу і північній частині Степу.

Ознаки хвороби. Хвороба діагностується протягом вегетації рослин – від сходів до повної стиглості і має різні форми проявлення в залежності від періоду зараження і фази розвитку соняшнику.

  •  У фазу сходів – білий борошнистий наліт на верхній та нижній сторонах сім’ядольних листочків.
  •  У фазі 3-6 пар листків – уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки з хлоротичними плямами уздовж середньої жилки. З нижнього боку листків спостерігається світло-сірий наліт спороношення гриба. Такі рослини, як правило, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2-3 см у діаметрі) кошики без насіння.

З фази 6-ої пари листків до утворення насіння – можливе проявлення хвороби у формі карликовості, стебло вкорочене і потовщене внаслідок утворення недорозвинутих міжвузлів. На верхній частині листків – кутаста хлоротична плямистість, а на нижній – білувато-сірий наліт.

Рослини цвітуть, але утворюють недорозвинене щупле насіння. У другій половині вегетації на зовні здорових, добре розвинутих рослинах, на верхньому боці листків спостерігаються кутасті розпливчасті плями світло-зеленого кольору з біло-сірим нальотом знизу.

Можлива також прихована форма хвороби – без зовнішніх симптомів, з ураженням тільки підземної частини рослин, що виявляється лише у зниженні їх продуктивності.

Розвиток хвороби. Гриб-збудник несправжньої борошнистої роси розвивається тільки на живих рослинах. На теперішній час в світі відомо 12 його фізіологічних рас, які відрізняються за здатністю уражувати різні генотипи соняшнику.

Рослини заражуються на стадії проростків при температурі не вище +15°С та достатній кількості опадів, що забезпечують в ґрунті наявність вільної вологи на протязі декількох годин.

Первинне ураження відбувається проникненням гриба (при проростанні спор) в кореневу систему через кореневі волоски. Далі гриб розвивається в середині рослини міжклітинно, піднімаючись за точкою росту вгору до надземних органів (дифузне ураження). Критичним періодом для цього є фаза від проростання насіння до першої пари справжніх листків. Хвороба добре проявляється лише при наявності крапельно-рідкої вологи в період від 3 до 15 днів після посіву.

Із грибниці через продихи на поверхні уражених органів з’являється спороношення зооспор у вигляді біло-сірого нальоту.

Вторинне ураження можливе за умови високої вологості повітря в період вегетації рослин і здійснюється шляхом переносу зооспор, що в масі утворюються на уражених рослинах, дощем, вітром і стічними водами на великі відстані.

Зооспори проникають в рослину через продихи листків (локальне ураження).

За несприятливих умов розвитку (посуха, відхилення температури від оптимальної, дефіцит живлення) гриб утворює іншу форму спор – ооспори, Які здатні зберігатися тривалий час в рослинних рештках та ґрунті.

Збудник несправжньої борошнистої роси проникає в насіння і може зберігатися в його зародку.

Джерела інфекції. Головне джерело щорічного зберігання і розповсюдження гриба-ооспори, що знаходяться в ураженому насінні, післязбиральних рештках та ґрунті, де вони накопичуються в великій кількості і зберігають життєздатність 7-8 років. Влітку виключна роль в поширенні гриба належить зооспорам.

Фактори, що сприяють розвитку хвороби:

•Прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа.

•Скорочення періоду ротації соняшнику в сівозміні (менше 8 років).

•Порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту.

•Посів непротруєним насінням.

Шкодочинність. Шкодочинна дія хвороби полягає:

•в зниженні схожості ураженого насіння;

•в зрідженості і випадах посівів через загибель уражених рослин;

•в зниженні врожаю внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну (так, в період бутонізації кількість вуглеводів у хворих рослин буває вдвічі менша, ніжу здорових).

Заходи захисту

  1. Організаційно – господарські та агротехнічні:

•вирощування імунних сортів і гібридів;

•сівба ретельно очищеним, відкаліброваним і протруєним насінням;

•вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років;

•дотримання просторової ізоляції (не менше 1000 м) посівів соняшнику від полів, де його вирощували у попередні роки;

•знищення падалиці та сходів ранніх бур’янів резерваторів інфекції;

•видалення  уражених  рослин  на  насіннєвих ділянках перед збиранням врожаю.

  1. Хімічні:

•знезаражування насіння безпосередньо перед посівом протруйником апрон ХL, 35% т.к.с.( 3 л/т.)

Аскохітоз

АскохітозАскохітоз, або чорна плямистість, виявляється протягом усієї вегетації рослин, але більш помітна в другій половині літа. На листі, а іноді стеблах і кошиках з’являються темно-бурі, майже чорні округлі або неправильної форми плями 1- 2 см шириною. Згодом посередині плям формуються чорні пікніди до 200 у діаметрі.

Збудник хвороби – недосконалий гриб . Його пікноспори 10-12х3-4 мкм, безбарвні, циліндричні, з однією перегородкою. Гриб поширюється в період вегетації пікноспорами. Зимує на залишках рослин у виді пікнід, з яких навесні розлітаються пікноспори, що заражають рослини. При сильному розвитку хвороби врожай соняшника зменшується.

Іржа

ІржаЗбyдник – гpиб вeгeтaцiї в ycix зoнax йoгo вирощування. Ha лиcткax з нижнього, a iнoдi й з вepxньoгo бoкy yтвopюютьcя дpiбнi порошисті ipжacто-кopичнeвi пoдyшeчки – ypeдoпycтyли з ypeдocпopaми. Дo кiнця вeгeтaцiї pocлин нa лиcткax фopмyютьcя яйцeпoдiбнi aбo бyлaвoпoдiбнi двoклiтиннi тeлeйтocпopи з товcтою oбoлoнкoю.

Зaxoди зaxиcтy

– знищeння пaдaлицi i pocлинниx решток.

 

Септоріоз

СепторіозСепторіоз частіше виявляється в другій половині літа на листі соняшника у виді округлих діаметром до 0,5 см, або неправильної форми плям зі світлою облямівкою. З верхньої сторони листа в місцях плям з’являються чорні крапки – пікніди діаметром близько 150 мкм. Збудник хвороб-недосконалий гриб Septoria helianthi Ell. et Kell. У його пікнідах формуються нитковидні безбарвні розміром 30-70х2-3 мкм спори з 1-5 поперечними перегородками. Гриб зимує у виді пікнід на залишках рослин. Навесні з них розлітаються Пікноспори, що заражають рослини.Розвитку хвороби, сприяє волога і тепла погода. При сильному враженні передчасно відмирає листя, зменшуються врожай і вміст олії в насінні.

Фомоз

ФомозЗбyдник – гpиб Phota oleracea Sass. Xвopoбa пoшиpeнa півдні. Уpaжyє oкpeмi pocлини нaпpикiнцi вегетації. Ha пpикopeнeвiй чacтинi cтeблa aбo y мicцяx пpикpiплeння лиcткoвoгo чepeшкa з’являютьcя тeмнo-бypi плями, якi пiзнiшe зливаються. Ha ypaжeнoмy cтeблi мoжнa cпocтepiгaти чopнi крaпки – пiкнiди гpибa. Уcepeдинi cтeблa виникaють поpoжнини i вoнo лeгкo пepeлaмyєтьcя. Ha кoшикax xвopoбa з’являєтьcя y виглядi oкpeмиx бypиx плям.

Рекомендації

Хвороби кукурудзи (закінчення) Хвороби кукурудзи (початок) Хвороби сої (частина 4, закінчення) Хвороби польових культур (закінчення) Хвороби сої (початок) Хвороби польових культур (початок)
Немеє тегів.

Контатки

+38 (067) 541 73 37

+38 (050) 107 11 21

E-mail: ekobiotex@ukr.net

м.Олександрія
Звенигородське шосе 2
Індекс 28009

Ми на карті

Соц.мережі

ПРЯМИЙ ЗВ’ЯЗОК


  • Головна
  • Добрива
    • Складні мінеральні добрива
      • Азотні добрива
        • Сульфат Амонію
        • Saletrosan 26
      • Нітроамофоска
        • Tarnogran
        • Tarnogran 21
        • Tarnogran R з бором
        • Tarnogran K
        • Tarnogran Z
      • Суперфосфат
      • Сульфати магнію
        • Водорозчинний
        • Гранульований
    • Хелатні мікродобрива
  • Агроаналіз
    • Агрохімічний аналіз грунту
    • Фітоекспертиза посівного матеріалу
    • Тканинна діагностика
  • Новини
  • Статті
  • Відео
  • Контакти
ЕКО-БІО-ТЕХ