Біла гниль
Поширення. В Україні хвороба поширена майже в усіх районах, де вирощують соняшник.
Ознаки хвороби. Виявляються на молодих та дорослих рослинах протягом всього вегетаційного періоду і мають різні форми проявлення в залежності від періоду зараження і фази розвитку соняшнику.
При ураженні коренів через ґрунтову та насіннєву інфекцію хвороба проявляється таким чином:
-
- у фазу сходів – в’янення проростків внаслідок ураження кореневої системи. Згодом такі проростки усихають і гинуть. За вологої погоди вони покриваються білим повстяним нальотом;
- у фазу 4-6 пар справжніх листків – стебло стає бурим знизу до верху з наступним відмиранням тканини та усиханням листків через ураження кореневої системи;
- у фазу бутонізації, цвітіння, достигання в’янення рослин. На прикореневій частині стебла таких рослин проявляються плями буруватого кольору, мокрі на дотик. У вологу погоду на плямах з’являється білий повстяний наліт грибниці патогена.
Шляхом повітряного переносу інфекції, симптоми хвороби виявляються в середній частині стебла у вигляді бурих мокнучих плям. У суху погоду на уражених стеблах з’являються безбарвні плями, що розміщуються концентричними колами. Стебло руйнується і оголяються провідні пучки, які мають вигляд тонких шнурочків. На поверхні уражених рослин і всередині стебла можна бачити чорні, щільної консистенції і різні за формою утворення-склероції патогена. Стебло надламується, а вся рослина відмирає і всихає.
У фазу пожовтіння кошиків на їх тильному боці з’являються біло-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється, при достиганні уражений кошик розтріскується. У місцях плям формується білий повстяний наліт, який заповнює простір між сім’янками. Часто між насінням утворюються чорні склероції, що мають вигляд ґрат (решіток). Склероції можуть формуватись і всередині стебел, кошиків та насінин.
Розвиток хвороби. Патоген розвивається при підвищеній вологості та температурі в межах +18…24°С. Рослини заражуються починаючи з фази сходів (насіннєва інфекція) і далі, на протязі всього періоду вегетації – через ґрунтову інфекцію -склероції, які можуть зберігатися в ґрунті 6-8 років.
Склероції проростають грибницею, що проникає в корені рослин, розвивається всередині рослинних тканин.
Влітку ураження рослин здійснюється також за допомогою аерогенної інфекції (шляхом повітряного переносу шматочків грибниці і сумкоспор). Сумкоспори формуються у плодових тілах (апотеціях), які утворюються на склероціях за умов вологої погоди.
Від початку зараження рослини до проявлення хвороби проходить 7-10 днів.
Джерела інфекції. Склероції гриба, сумкоспори в уражених рештках рослин, зараженому насінні.
Фактори, що сприяють поширенню хвороби:
•підвищена вологість;
•скорочення періоду ротації соняшнику в сівозміні (менше 8 років);
•порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;
•посів неочищеним від склероціїв та непротруєним насінням;
•вирощування сприйнятливих сортів та гібридів.
Шкодочинність білої та сірої гнилей:
•випади сходів, зрідженість посівів через загибель уражених проростків;
•зниження урожаю;
•погіршення посівних та товарних властивостей продукції (знижується схожість насіння, підвищується кислотне число олії).
Система захисту соняшнику від білої та сірої гнилей Організаційно-господарські та агротехнічні заходи:
•вирощування стійких до хвороб сортів і гібридів; •проведення фітосанітарної експертизи насіння посівних партій;
•дотримання рекомендованих сівозмін з поверненням культури на поле через 8-10 років;
•розміщення соняшнику в сівозміні після зернових колосових та кукурудзи;
•знищення сходів ранніх бур’янів резерваторів інфекції – шляхом передпосівної культивації;
•оптимальні строки посіву температура ґрунту на глибині висіву насіння +12…14С;
•оптимальна густота рослин в залежності від генотипу соняшнику;
•видалення і спалювання уражених рослин на ділянках гібридизації;
•основний обробіток грунту глибоке рихлення плоскорізом;
•очистка зібраного насіння, підсушування посівного до вологості 7%, товарного – до 10%.
Хімічні заходи. Знезаражування насіння безпосередньо перед посівом препаратами: колфуго супер, 20% b.c. (2,0 л/т), дітоксом 50% к.с. (2,5 л/т), роялфло 48% в.с.к. (2,5-3,0 л/т), ровралем ФЛО, 25,5% к.с. (8 л/т).
При формуванні кошиків та на початку цвітіння, у роки з надмірними опадами, посіви обприскують ровралем ФЛО 25,5% к.с Зл/га.
При пожовтінні 60% кошиків, за вологої погоди, з метою прискорення дозрівання та обмеження розвитку хвороб проводять десікацію: раундапом 48% в.р. 3,0 л/га; реглоном супер 15% в.р. 2,0 3,0 л/га; бастою 14% в.р. 2,0 л/га. Витрата робочої рідини 100 л/га.
Урожай починають збирати через 7-10 днів після обприскування посівів десікантами.
Сіра гниль
Поширення. Хвороба розповсюджена в усіх районах вирощування соняшнику.
Ознаки хвороби. Виявляється на соняшнику протягом вегетації рослин.
У фазу сходів проростки в’януть внаслідок ураження кореневої системи. За вологої і прохолодної погоди вони вкриваються нальотом гриба сірого, мишачого кольору, який складається із міцелію та спороношення гриба.
У наступні фази розвитку – в’янення рослин через ураження кореневої системи інфекцією, яка знаходиться в ґрунті. На прикореневій частині утворюються бурі плями, вкриті пухнастим, сірим нальотом грибниці і спор (конідій). Згодом із грибниці формуються склероції. Тканина стебла відмирає знизу до верху, рослини набувають темно-бурого кольору і всихають.
У фазу пожовтіння кошиків при рясних опадах і прохолодній погоді на тильному боці уражених кошиків з’являються темно-бурі маслянисті плями. Тканини кошика під ними розм’якшуються, а на поверхні плям з’являється оксамитоподібний сірий наліт.
Згодом кошики загнивають, на їх поверхні, насінні формуються чорні дрібні склероції.
Розвиток хвороби. Подібний до розвитку білої гнилі.
Фактори, що сприяють поширенню хвороби. В період сходів зараженню сприяють надмірні опади та знижені температури повітря в межах +14…16С. Такі ж агрометеорологічні показники сприяють поширенню хвороби на кошиках в період їх пожовтіння.
Джерела інфекції. Склероції гриба, конідії на рештках, в уражених рослинах та в зараженому насінні.
Несправжня борошниста роса
Поширення. Несправжня борошниста роса соняшнику зустрічається в усіх зонах вирощування культури, але найбільш поширена в Лісостепу і північній частині Степу.
Ознаки хвороби. Хвороба діагностується протягом вегетації рослин – від сходів до повної стиглості і має різні форми проявлення в залежності від періоду зараження і фази розвитку соняшнику.
- У фазу сходів – білий борошнистий наліт на верхній та нижній сторонах сім’ядольних листочків.
- У фазі 3-6 пар листків – уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки з хлоротичними плямами уздовж середньої жилки. З нижнього боку листків спостерігається світло-сірий наліт спороношення гриба. Такі рослини, як правило, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2-3 см у діаметрі) кошики без насіння.
З фази 6-ої пари листків до утворення насіння – можливе проявлення хвороби у формі карликовості, стебло вкорочене і потовщене внаслідок утворення недорозвинутих міжвузлів. На верхній частині листків – кутаста хлоротична плямистість, а на нижній – білувато-сірий наліт.
Рослини цвітуть, але утворюють недорозвинене щупле насіння. У другій половині вегетації на зовні здорових, добре розвинутих рослинах, на верхньому боці листків спостерігаються кутасті розпливчасті плями світло-зеленого кольору з біло-сірим нальотом знизу.
Можлива також прихована форма хвороби – без зовнішніх симптомів, з ураженням тільки підземної частини рослин, що виявляється лише у зниженні їх продуктивності.
Розвиток хвороби. Гриб-збудник несправжньої борошнистої роси розвивається тільки на живих рослинах. На теперішній час в світі відомо 12 його фізіологічних рас, які відрізняються за здатністю уражувати різні генотипи соняшнику.
Рослини заражуються на стадії проростків при температурі не вище +15°С та достатній кількості опадів, що забезпечують в ґрунті наявність вільної вологи на протязі декількох годин.
Первинне ураження відбувається проникненням гриба (при проростанні спор) в кореневу систему через кореневі волоски. Далі гриб розвивається в середині рослини міжклітинно, піднімаючись за точкою росту вгору до надземних органів (дифузне ураження). Критичним періодом для цього є фаза від проростання насіння до першої пари справжніх листків. Хвороба добре проявляється лише при наявності крапельно-рідкої вологи в період від 3 до 15 днів після посіву.
Із грибниці через продихи на поверхні уражених органів з’являється спороношення зооспор у вигляді біло-сірого нальоту.
Вторинне ураження можливе за умови високої вологості повітря в період вегетації рослин і здійснюється шляхом переносу зооспор, що в масі утворюються на уражених рослинах, дощем, вітром і стічними водами на великі відстані.
Зооспори проникають в рослину через продихи листків (локальне ураження).
За несприятливих умов розвитку (посуха, відхилення температури від оптимальної, дефіцит живлення) гриб утворює іншу форму спор – ооспори, Які здатні зберігатися тривалий час в рослинних рештках та ґрунті.
Збудник несправжньої борошнистої роси проникає в насіння і може зберігатися в його зародку.
Джерела інфекції. Головне джерело щорічного зберігання і розповсюдження гриба-ооспори, що знаходяться в ураженому насінні, післязбиральних рештках та ґрунті, де вони накопичуються в великій кількості і зберігають життєздатність 7-8 років. Влітку виключна роль в поширенні гриба належить зооспорам.
Фактори, що сприяють розвитку хвороби:
•Прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа.
•Скорочення періоду ротації соняшнику в сівозміні (менше 8 років).
•Порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту.
•Посів непротруєним насінням.
Шкодочинність. Шкодочинна дія хвороби полягає:
•в зниженні схожості ураженого насіння;
•в зрідженості і випадах посівів через загибель уражених рослин;
•в зниженні врожаю внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну (так, в період бутонізації кількість вуглеводів у хворих рослин буває вдвічі менша, ніжу здорових).
Заходи захисту
- Організаційно – господарські та агротехнічні:
•вирощування імунних сортів і гібридів;
•сівба ретельно очищеним, відкаліброваним і протруєним насінням;
•вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років;
•дотримання просторової ізоляції (не менше 1000 м) посівів соняшнику від полів, де його вирощували у попередні роки;
•знищення падалиці та сходів ранніх бур’янів резерваторів інфекції;
•видалення уражених рослин на насіннєвих ділянках перед збиранням врожаю.
- Хімічні:
•знезаражування насіння безпосередньо перед посівом протруйником апрон ХL, 35% т.к.с.( 3 л/т.)
Аскохітоз
Аскохітоз, або чорна плямистість, виявляється протягом усієї вегетації рослин, але більш помітна в другій половині літа. На листі, а іноді стеблах і кошиках з’являються темно-бурі, майже чорні округлі або неправильної форми плями 1- 2 см шириною. Згодом посередині плям формуються чорні пікніди до 200 у діаметрі.
Збудник хвороби – недосконалий гриб . Його пікноспори 10-12х3-4 мкм, безбарвні, циліндричні, з однією перегородкою. Гриб поширюється в період вегетації пікноспорами. Зимує на залишках рослин у виді пікнід, з яких навесні розлітаються пікноспори, що заражають рослини. При сильному розвитку хвороби врожай соняшника зменшується.
Іржа
Збyдник – гpиб вeгeтaцiї в ycix зoнax йoгo вирощування. Ha лиcткax з нижнього, a iнoдi й з вepxньoгo бoкy yтвopюютьcя дpiбнi порошисті ipжacто-кopичнeвi пoдyшeчки – ypeдoпycтyли з ypeдocпopaми. Дo кiнця вeгeтaцiї pocлин нa лиcткax фopмyютьcя яйцeпoдiбнi aбo бyлaвoпoдiбнi двoклiтиннi тeлeйтocпopи з товcтою oбoлoнкoю.
Зaxoди зaxиcтy
– знищeння пaдaлицi i pocлинниx решток.
Септоріоз
Септоріоз частіше виявляється в другій половині літа на листі соняшника у виді округлих діаметром до 0,5 см, або неправильної форми плям зі світлою облямівкою. З верхньої сторони листа в місцях плям з’являються чорні крапки – пікніди діаметром близько 150 мкм. Збудник хвороб-недосконалий гриб Septoria helianthi Ell. et Kell. У його пікнідах формуються нитковидні безбарвні розміром 30-70х2-3 мкм спори з 1-5 поперечними перегородками. Гриб зимує у виді пікнід на залишках рослин. Навесні з них розлітаються Пікноспори, що заражають рослини.Розвитку хвороби, сприяє волога і тепла погода. При сильному враженні передчасно відмирає листя, зменшуються врожай і вміст олії в насінні.
Фомоз
Збyдник – гpиб Phota oleracea Sass. Xвopoбa пoшиpeнa півдні. Уpaжyє oкpeмi pocлини нaпpикiнцi вегетації. Ha пpикopeнeвiй чacтинi cтeблa aбo y мicцяx пpикpiплeння лиcткoвoгo чepeшкa з’являютьcя тeмнo-бypi плями, якi пiзнiшe зливаються. Ha ypaжeнoмy cтeблi мoжнa cпocтepiгaти чopнi крaпки – пiкнiди гpибa. Уcepeдинi cтeблa виникaють поpoжнини i вoнo лeгкo пepeлaмyєтьcя. Ha кoшикax xвopoбa з’являєтьcя y виглядi oкpeмиx бypиx плям.
