Шановні читачі маю величезне бажання донести до Вас, на мою думку, важливу інформацію, а саме: йдуть жнива, і головною проблемою багатьох років є спалювання стерні. А це є наслідком непрофесійності та необізнаності.  За останні десятиріччя  спостерігається втрата родючості ґрунтів, зростання шкодо чинності бур’янів, хвороб і шкідників. Такі негативні явища, в основному, викликані порушенням чергування культур та непрофесійним підходом до  обробітку ґрунту, сівби культур у повторних посівах та нормуванням інтенсивності застосування хімічних засобів.

Як не прикро констатувати, але  товаровиробники, сподіваючись на позитивний фактичний та економічний ефекти, почали спалювання листостеблової маси або ж соломи на полях, думаючи  що таким заходом вони  економлять на азотних добривах, які потрібні для роботи мікроорганізмів, а виходить навпаки – йде знищення мікрофлори та родючості верхнього шару ґрунту.

 

При температурі 100 С органічні  речовини ґрунту, в тому числі гумус- найбільш цінна складова частина, втрачають свої якості або зовсім знищуються. При спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується мікробіологічна активність ґрунту. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500-1700 кг вуглецю, різко погіршуються водно – фізичні властивості ґрунту. Встановлено, що солома згорає на одному квадратному метрі за 30 – 40 с, при цьому температура на поверхні ґрунту під час горіння може досягати 360°С, на глибині 5 см – близько 50°С. Вигорання органічної речовини ґрунту відбувається в шарі 0–5 см, а втрати вологи – в шарі 0–10 см. Солома містить близько 15% води і майже на 85% складається з органічної речовини. Целюлоза, пентозани, геміцелюлоза і лігнін (до 80%) є активним енергетичним матеріалом для мікроорганізмів ґрунту, а продукти їх деструкції – будівельним матеріалом для лабільного («поживного») гумусу. У середньому 1 т соломи містить 5кг азоту, 2,5кг фосфору, 8кг калію, 350 – 400кг органічного вуглецю, 25г бору, 15г – міді, 150г – марганцю, 2г – молібдену, 200г – цинку і 0,5г кобальту. Доведено, що термічне навантаження, спричинене спалюванням стерні і соломи озимої пшениці, призводить до зниження вмісту гумусу у 2-х см чорнозему опідзоленого на 0,4%. Це, без сумніву, негативно позначиться на родючості ґрунту, оскільки на утворення 1см гумусного родючого шару необхідно близько 50-70 років. Негативно позначається спалювання соломи й стерні на структурі мікробоценозу чорноземного ґрунту. При цьому чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорнозему опідзоленого достовірно знижувалась в середньому на 10 – 60%, залежно від їх виду.

Швидкість мікробного розкладу побічної продукції в ґрунті визначається багатьма факторами: наявністю в ґрунті джерел живлення для мікроорганізмів, їх чисельністю, видовим складом та активністю, типом ґрунту, його окультуренням, температурою. Систематичне використання соломи в якості органічного добрива посилює життєдіяльність мікрофлори ґрунту та інтенсивність її дихання. Це, в свою чергу, сприяє покращенню поживного режиму ґрунту. Зароблення в ґрунт без додавання азоту соломи, матеріалу, який багатий на вуглець та бідний на азот із широким відношенням С:N, що дорівнює 80-100, призводить до закріплення легкодоступного азоту в ґрунті внаслідок посилення мікробіологічної діяльності та до зниження врожайності наступної культури.

Але при цьому є ряд суттєвих переваг: якщо побічна продукція, подрібнена  комбайнами та рівномірно розподілена по полю, то вона  прискорює інфільтрацію вологи в ґрунті, зменшує поверхневий стік та швидкість вітру біля поверхні ґрунту, знижує температуру ґрунту і цим зменшує втрати вологи на випаровування, бере на себе кінетичну енергію дощових крапель, запобігає запливанню ґрунту й утворенню поверхневої кірки, послаблює ерозію і, що не менш важливо, поглинає залишковий недовикористаний для формування врожаю азот, запобігаючи його втратам і забрудненню ґрунтових вод. Розкладаючись, післязбиральні рештки є доступним добривом для наступних культур.

Важко собі уявити, скільки шкоди недолугі та недалекоглядні виробники створюють для ґрунтів, на яких вони хазяйнують, при спалюванні листостеблової маси попередньої культури. При цьому кожен з них має на меті своє.
Важливим фактором є не тільки кількість побічної продукції та пожнивно-кореневих решток залишених на ґрунтовій поверхні, але й їх якість. Біомаса з великим вмістом вуглецю і азоту є найбільш бажаною для ґрунту. Як доведено вченими, середовище, яке створюють рослинні залишки, згубне для більшості сільськогосподарських шкідників. Так при правильній організації нульової технології виживають тільки 3-5% шкідливих комах.

Чим же саме шкідливе спалювання листостеблової маси сільськогосподарських культур?

По-перше – знищується багато корисних мікроорганізмів і різко знижується потенціальна родючість ґрунту.

По-друге – безповоротно втрачаються органічні вуглець і азот.

По-третє – завдається велика шкода довкіллю, оскільки спалювання соломи прирівнюється до промислових викидів у повітря.

По-четверте – знищується значна кількість елементів живлення. Щороку соломи та стебел кукурудзи набирається близько 25-30 млн. т, таким чином на 1т зерна припадає близько 1т побічної продукції (солома, стебла кукурудзи тощо), основну масу якої нині не використовують у тваринництві. Удобрювальна ефективність тони подрібненої і заробленої у ґрунт соломи та іншої побічної продукції рослинництва еквівалентна 3,5-4,0т напівперепрілого гною.

Скільки ж елементів живлення ми втрачаємо при спалюванні побічної продукції?

Провівши аналіз середньої врожайності сільськогосподарських культур в Україні та визначивши скільки кожна з них виносить елементів живлення з урожаєм основної й поверненням побічної продукції, ми отримали чітку картину (див. табл.1).

Таблиця 1. Винос та повернення в ґрунт елементів живлення з урожаєм та побічною продукцією, кг/га

Культура	Винос елементів живлення з ґрунту 1 т основної та побічної продукції, кг/га*			Середньозважене відношення основної продукції до побічної*	Повернення в ґрунт елементів живлення з 1 т побічної продукції, кг/га*
	N	P	K		N	P	K
Пшениця	28,8	15,8	18,5	1 : 1,35	5,0	2,0	9,0
Ячмінь	23,0	17,5	16,3	1 : 1,5	5,0	2,0	10,0
Кукурудза	25,0	15,0	27,6	1 : 1,65	7,5	3,0	16,0
Соя	57,0	14,5	20,3	1 : 1,3	12,0	3,1	5,0
Ріпак	65,0	49,0	41,0	1 : 2,7	14,5	6,5	11,0
Соняшник	44,0	30,7	100,0	1 : 2,1	15,6	7,6	45,2

* – середньозважений показник за даними В.Ф Сайка, В.В. Лихочвора, Є.М. Білецького, М.А. Бобро, С.Ю. Булигіна, М.П. Петухова, Е.А. Панова, Н.Х. Дубини, В.М. Клечковського, А.В. Петербургського, Л.Л. Зіневича

 

Позитивом застосування збирання культур із подрібненням і розсіванням листостеблової маси рослин є біологізація землеробства та підвищення родючості ґрунту й збереження довкілля. В.Ф. Сайко стверджує, що у склад соломи входять усі необхідні рослинам поживні речовини, які після мінералізації легко доступні рослинам, а мікроелементів у соломі більше, ніж у зерні. Для прикладу: в середньому у соломі пшениці та ячменю міститься 0.5% азоту, 0.2% фосфору, 0.9-1.0% калію та 30-40% вуглецю, а листостеблова маса соняшнику складається з 1.56% азоту, 0.76% фосфору, 4.52% калію, а також сірки, кальцію, магнію та різних мікроелементів (бор, мідь, марганець, молібден, цинк, кобальт та ін.). Отже, листостеблова маса соняшнику є найбільш багатою на макроелементи.

За даними В.С. Чумака, І.Ф. Сокрути повернення поживних речовин із рослинними рештками по відношенню до виносу їх з врожаєм в озимої пшениці становлять: N – 35%, Р₂О₅ – 34.6%, К₂О – 28.8 %; кукурудзи, відповідно, – 33.0%, 29.3%, 42.2%; цукрового буряку – 20.6 %, 18.1%, 11.8%. Найбільш висока частка повернення елементів живлення з пожнивно-кореневими залишками відмічалась після збирання соняшнику та багаторічних трав.

Швидкість мікробного розкладу соломи в ґрунті визначається багатьма факторами: наявністю в ґрунті джерел живлення для мікроорганізмів, їх чисельністю, видовим складом та активністю, типом ґрунту, його окультуренням, температурою, вологістю, аерацією та ін. Таким чином проекційне покриття ґрунту рослинними рештками попередніх культур забезпечує при вирощуванні пропасних культур захист зони міжряддя від підвищеної мінералізації ґрунту та ерозійних процесів.

Для того, щоб зрозуміти скільки втрачає ґрунт елементів живлення при відчуженні листостеблової маси чи соломи з поля або ж спалюванні їх на полі ми провели певні розрахунки. Результати показали, що найбільшу кількість азоту з середньозваженим по Україні урожаєм основної та побічної продукції виносить кукурудза на зерно та ріпак – 135,0 та 152,1кг/га, потім соя й пшениця з показниками 115,1 та 115,2 кг/га, а соняшник урожаєм виносить 95,5 кг/га.

Повернення поживних речовин із рослинними рештками  соняшнику становить: N – 74,5 %, Р₂О₅ – 52,0 %, К₂О – 94,9 %; ріпаку: N – 60,2 %, Р₂О₅ – 35,8 %, К₂О – 72,4 %; кукурудзи: N – 51,0 %, Р₂О₅ – 34,0 %, К₂О – 98,6 %; зернових колосових: N – 24,3-32,6 %, Р₂О₅ – 17,1-17,7 %, К₂О – 68,1-92,0 %; сої відповідно: 27,4 %, 27,8%, 32,0 %. Отже, листостеблова маса соняшнику є найбільш багатою на макроелементи (див. табл.2).

Таблиця 2. Повернення в ґрунт елементів живлення з побічною продукцією, %

Культура	Повернення елементів живлення, %
	N	P	K
Пшениця	24,3	17,7	68,1
Ячмінь	32,6	17,1	92,0
Кукурудза	51,0	34,0	98,6
Соя	27,4	27,8	32,0
Ріпак	60,2	35,8	72,4
Соняшник	74,5	52,0	94,9

 

Якщо порівняти якій кількості добрив відповідає збережена з листостебловою масою кількість елементів живлення отримуємо доволі суттєві показники добрив в туках. Сподіваюсь, що дана інформація наштовхне товаровиробників на думку, що економія ресурсів лежить у них під ногами, й коли спалюється стерня чи будь-яка побічна продукція сільськогосподарських культур землекористувач має пам’ятати: скільки майбутнього заробітку димом піде в атмосферу.

Табиця 3. Переведення макроелементів  з побічної продукції  рослин в добрива

Культура	Азот		Фосфор		Калій
	Збережено з побічною продукцією, кг/га	Відповідає аміачній селітрі, кг	Збережено з побічною продукцією, кг/га	Відповідає суперфосфату, кг	Збережено з побічною продукцією, кг/га	Відповідає калію хлористому, кг
Пшениця	28,0	82,4	11,2	56,0	50,4	84,0
Ячмінь	22,7	66,8	9,1	45,5	45,5	75,7
Кукурудза	68,9	202,5	27,5	137,7	146,9	244,8
Соя	31,5	92,7	8,1	40,7	13,1	21,8
Ріпак	91,6	269,4	41,1	205,3	69,5	115,8
Соняшник	71,1	209,1	34,6	173,2	206,0	343,3

 

Отже, шановні господарі, найбільше  Ви втрачаєте,  якщо знищуєте листостеблову масу. А при господарському підході до використання ґрунту й збереженні побічної продукції сільськогосподарських культур на полях можливо зупинити деградаційні процеси та зекономити на використанні коштів на добрива. Удобрення листостебловою масою не є простим агрозаходом. Для того щоб вона стала по справжньому цінним органічним добривом, а не наповнювачем, який заважає обробітку ґрунту, пожнивні рештки мають якнайшвидше розкладатися. На жаль, у більшості випадків зароблення пожнивних залишків проводять із грубими технологічними порушеннями. Зокрема,  подрібнюють і залишають надовго на поверхні ґрунту. За цей час швидко втрачаються запаси вологи з ґрунту, солома пересихає, і її розкладання починається лише після рясних дощів. Результативність удобрення пожнивними рештками залежить від того, як їх подрібнили комбайном, розподілили по полю і заробили в ґрунт. Деструктор або аміачну селітру вносити перед загортанням з розрахунку N 10 кг в фізичній вазі на кожну тону решток (орієнтовно 60-100 кг аміачної селітри на 1 га).

Великою помилкою є нехтування таким агрозаходом, як внесення в ґрунт азоту. Річ у тім, що для розкладання пожнивних решток потрібні мікроорганізми, які мають білкову природу. Під час їх розмноження для побудови клітин цих мікроорганізмів з ґрунту вилучається азот, який змінюється на білок. При цьому велике значення має співвідношення вуглецю й азоту, яке у різних органічних рештках різне. Мінералізація буде повноцінною, якщо таке співвідношення дорівнює 20:1. В соломистих рослинних рештках воно становить 50-100:1. За таких умов мінералізація решток може тривати близько 2 років. Щоб звузити співвідношення C:N, поліпшити умови мінералізації і сприяти активному формуванню біомаси мікроорганізмів, необхідно внести азотні добрива з біодеструкторами

Отже, заробка післяжнивних решток  без внесення азотних добрив та деструкторів, призводить до різкого зменшення вмісту мінерального азоту в ґрунті та зниження врожаю наступних культур. А, наприклад,   заробка  соломи в кількості 35-40 ц/га з компенсацією азоту (N 10 кг на кожну тону соломи) за своїм впливом на підвищення родючості ґрунту та врожайності сільськогосподарських культур рівноцінне внесенню 18-20 т/га гною.

В останні роки зміна кліматичних умов (тривала посуха, різкі температурні перепади) ускладнила вирощування сільськогосподарських культур. Тому не випадково на допомогу аграріям прийшли біопрепарати, до складу яких входять живі мікроорганізми. З одним таким біопрепаратів – Біодеструктором стерні ми  хочемо познайомити читачів  «Альтернативи». Це вітчизняний біопрепарат зі специфічним складом мікроорганізмів – антагоністів патогенних грибів та бактерій, калій та фосфор мобілізуючих ґрунтових бактерій, інших корисних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності (вітамінів, амінокислот, біофунгіцидів, фітогормонів тощо). Він успішно використовується аграріями для обробки рослинних решток після збирання врожаю різних сільгоспкультур.

         Підсумовуючи багаторічні результати використання деструктора стерні, а також враховуючи можливі складні погодні умови, обумовлені тривалим дефіцитом вологи, науковці розробили новітній біодеструктор Екостерн для прискореного розкладання рослинних решток, в тому числі тих, які важко піддаються розкладанню, а саме: ріпаку, кукурудзи та соняшнику. Екостерн має збільшену концентрацію основної діючої речовини – корисних мікроорганізмів. Також, завдяки направленій селекції та удосконаленій технології виготовлення препарату, корисні мікроорганізми, що входять до його складу, мають більшу активність, швидкість розмноження, стійкість до коливань температур, опромінення тощо. Саме тому використання Екостерну забезпечує швидке заселення рослинних решток активною корисною мікрофлорою та пригнічення розвитку фітопатогенної мікрофлори за рахунок субстратної конкуренції та продукції антибіотичних речовин селекційними штамами. Під час життєдіяльності мікроорганізмів Екостерну підсилюється їх ферментативна активність, що й обумовлює покращення процесу розкладання решток. Екостерн працює при температурі плюс 30С в ґрунті. Навіть пізні строки обробки пожнивних решток будуть ефективні. Стійкість Екостерну до несприятливих кліматичних умов забезпечується властивістю мікроорганізмів утворювати спори або продукувати капсульні полісахариди, які не тільки захищають клітини бактерій та мікроміцетів від висихання, перегріву та охолодження, але й сприяють утриманню вологи та покращенню процесу деструкції. Застосування Екостерну має комплексну та пролонговану дію, бо не тільки забезпечує захист від хвороб, правильно скероване розкладання решток, але й активізацію біологічного чинника ґрунту. А це сприяє покращенню процесу живлення, розвитку рослин та їх урожайності. І буде мати гарантований економічний ефект. Сучасна система інтенсивного сільськогосподарського виробництва вимагає застосування значної кількості агрохімікатів. З роками це призводить до накопичення токсичних речовин у ґрунті, водоймищах та с/г продукції, що вирощується у таких умовах. Мінералізація призводить до зменшення біомаси ґрунту – з 30 т/га до 2-4 т/га. Те, що при достатньому забезпеченні мінеральним живленням рослини не формують повноцінний урожай, свідчить про значну втрату активної частини гумусу. Але не тільки вміст гумусу, а й інші фактори впливають на родючість ґрунту. Це зникнення агрономічно цінних, потрібних для гармонійного розвитку рослин ґрунтових мікроорганізмів. Часто ризосферу рослин заселяють мікроорганізми, які на них паразитують, пригнічують розвиток, спричиняють хвороби. Залишаючись на рештках, такі мікроби можуть бути реальною загрозою для наступного врожаю. Виникає проблема розкладання рослинних решток, на яких накопичуються збудники хвороб, наприклад, кореневих гнилей. Це особливо актуально при недотриманні сівозмін, коли одна і та ж культура вирощується роками на одному і тому ж місці і при цьому з’являється загроза накопичення різних паразитів. Традиційно солому, рештки кукурудзи тощо заорюють або спалюють. Спалювання – це знищення цінної органіки та біоти, що знаходиться у верхньому шарі ґрунту. А при заорюванні рослинні рештки не так швидко розкладаються. Крім цього, часто процес розкладання іде з утворенням фітотоксинів. Дефіцит корисної мікрофлори, спричинений надмірною хімізацією, призводить до уповільнення розкладання рослинних решток та накопичення лігніну, фенолів, які пригнічують ріст с/г культур та мінералізацію ґрунтової органіки. В цілому погіршується стан ґрунту. Все це знижує очікуваний урожай. Тому постійно зростає необхідність пошуку нових рішень нагальних проблем у аграрній сфері. Останнім часом для покращення родючості ґрунтів пропонується застосовувати препарати-деструктори пожнивних решток. Сьогодні їх на ринку України чимало. За основним складом вони діляться на дві групи. Перша – це ферментні препарати, які прискорюють процеси хімічних реакцій розкладання рослинних решток. Проте це короткочасна дія, як швидка допомога аграріям. Друга група – це біопрепарати на основі живих мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Препарати нового покоління об’єднують властивості обох груп. Саме такими є біодеструктор стерні та Екостерн для внесення в ґрунт з метою прискореного розкладання пожнивних решток польових культур. Розкладання решток після обробки ними іде без утворення фітотоксинів, із збагаченням ґрунту необхідними елементами живлення. Крім цього, біодеструктори мають ще й профілактичну дію на  ґрунт, в результаті чого пригнічується розвиток патогенних мікроорганізмів. Біодеструктор Екостерн має покращені характеристики та властивості, а саме: збільшену концентрацію агрономічно цінних мікроорганізмів, високу стабільність в широкому діапазоні температур (від 3°С до 45°С), стійкість до сонячного опромінення, ефективність в умовах дефіциту вологи. Все це розширює можливість застосування біопрепарату в несприятливих кліматичних умовах на різних польових культурах. Так, вплив Біодеструктора стерні на врожайність зернових культур та соняшнику досліджували у господарстві ПСП «Зарічне» Кіровоградської обл. в 2011-2012 роках на площі 600га після збирання озимої пшениці. Біодеструктор вносився по 1 л/га + 5 кг/га карбаміду з додаванням гумату калію 30 г/га. В результаті  при мінімальних витратах на обробку деструктором отриманий не тільки приріст урожаю на різних культурах навіть в посушливих умовах 2012 року, а й збережена продуктивна волога в ґрунті, швидше розкладені рослинні рештки, покращена структура грунту. Найбільшою активністю мікроорганізмів відрізнявся 10-20см шар ґрунту, де спостерігалася максимальна целюлозоруйнуюча здатність: під впливом біопрепарату розкладалося 14,1%  тканини за 30діб, тоді як на ділянці без застосування біопрепаратів – лише 10,0%, за 60 діб – 24,9% та 18,0% відповідно і за 90 діб – 37,7% та 30,5% відповідно. Покращувались також показники якості ґрунту.  Таким чином очевидно, що застосування деструктора стерні значно прискорює розкладання пожнивних решток та забезпечує  зростання біологічної активності ґрунту. Тому обробка стерні та ґрунту деструктором   – це не тільки запорука родючості ґрунту, а й суттєвий приріст урожаю, за рахунок повернення добрив з рослинних решток та заощадження Ваших коштів на купівлю добрив. Призначення деструктора стерні — обробка стерні та ґрунту після збирання урожаю злаків, кукурудзи, сорго, бобових, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою для пришвидшення розкладання поживних, сидеральних та інших рослинних решток, підвищення родючості ґрунту та оздоровлення його за рахунок пригнічення розвитку збудників рослинних хвороб. Характерною особливістю препарату є ще й те, що частина мікрофлори, яка входить до його складу, при несприятливих погодних умовах здатна тривалий час зберігати свою життєдіяльність завдяки спороутворенню. При настанні сприятливих умов (достатня вологість, оптимальний температурний режим) мікроорганізми оживають і процес біодиструкції ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ. Деструкція стерні найкраще проходить в комплексі з карбамідом.

БІОДЕСТРУКТОР СТЕРНІ для прискорення розкладання стерні та інших післяжнивних решток, оздоровлення та родючості ґрунту.

 

Опис: Рідина від кремового до коричневого кольору зі слабким специфічним запахом.

 

Склад: бактерії-антагоністи патогенних для рослин грибів та бактерій; фосфатмобілізуючі ґрунтові бактерії; природні ендофітні та ґрунтові азотфіксуючі бактерії; інша корисна мікрофлора (молочнокислі бактерії, продуценти целюлаз та інших ферментів); біофунгіциди, фітогормони, вітаміни, амінокислоти, макро- і мікроелементи.

Призначення: обробка стерні,інших рослинних решток та ґрунту після збирання урожаюзлаків, кукурудзи, сорго, бобових, овочевих та інших культур,безпосередньо перед дискуванням.

 

Особливості дії:

–          не знищується цінна органіка рослинних рештків

–          зберігаються корисні живі істоти, які заселяють грунт і забезпечують його родючість

 

–          не розвиваються патогенні мікроорганізми та шкідники в ґрунті, які в майбутньому

можуть знижувати врожайність сільськогосподарських культур

Переваги технології з використанням деструктору стерні –ґрунт збагачуєтьсяорганікою, збільшується його рихлість, вологоємкість , захист від повітряної та водної ерозії та висушування; взимку збільшується утримання снігу та продуктивної вологи.

 

Використання деструктору стерні дозволяє:

–       знищити патогенів, які потрапляють у грунт через рослинні рештки;

–       прискорити розкладання рослинних рештків;

–       покращити родючість ґрунту за рахунок: збагачення ґрунту азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактерицидною та фунгіцидною мікрофлорою,

 

–       збільшити продуктивність сільськогосподарських культур на 10-30%;

 

Норми витрат для обробки стерні, ґрунту площею 1 га:

 

Культура	Деструктор стерні, л/га	Ам. селітрасечовина, кг/га	Вода, л/га
Соняшник	2,0-3,0	30,0	300,0
Зернові	1,5-2,0	15,0
Кукурудза	1,0-1,5	10,0
Бобові	0,8-1,0	5,0
Сидерати	1,0	10,0	250,0

 

 

Порядок обробки стерні, ґрунту

 

1. Приготувати робочий розчин з розрахунку на 1 га: у (250-300) л води розчинити (3-30) кг селітри або сечовини.
2. Потім у цей розчин додати гектарну норму деструктору стерні, добре перемішати.

 

1. Готовий робочий розчин рівномірно нанести на ґрунт зі стернею вранці або ввечері.

 

1. Оброблений ґрунт продискувати бажано зразу після обробки препаратом, не залишаючи препарат на ґрунті під прямим сонячним промінням.

Робочий розчин препарату готувати перед самою обробкою!

Обробку проводити ранком або ввечері у безвітряну погоду, уникаючи прямої дії сонячних променів на Біодеструктор стерні

З повагою Агровідділ ТОВ ЕКО-БІО-ТЕХ