Суниця – королева ягід

З історії

Крупноплідну садову суницю в ужитку часто називають полуницею. Але ці рослини відносяться до різних ботанічних видів і відрізняються за низкою ознак.

Полуниця – рослина дводомна, тобто у неї квітки з тичинками і маточками знаходяться на різних рослинах, а у суниці – на одній. Крім того, суницю і полуницю можна розрізнити як за плодами так і за зовнішнім виглядом самої рослини.

Ягоди полуниці, як правило, дрібні, з особливим сильним ароматом, листя світліші і сильніше опушені. Квітконоси у полуниці вище листя, а у суниці, навпаки, нижче. Полуниця відсутня у виробничих насадженнях, зрідка зустрічається лише у любителів-садівників.

 

Відмінність полягає в тому, що кількість хромосом у полуниці в три рази більше, ніж у суниці!

Ягодами дикорослої суниці людина користувалася з доісторичних часів. ЇЇ насіння було знайдено в Швейцарії при розкопках пальових будівель, які відносяться до епохи кам’яного віку.

В порівнянню до інших ягідних культур суниця відрізняється високою здатністю до швидкого розмноження і скороплідністю, врожайністю та пластичністю до умов вирощування, тому вона широко розповсюджена в різних кліматичних зонах. На даний час відомо понад 3000 сортів садової суниці, яка вирощується як на рівнині, так і в гірській місцевості (Гімалаї), в різних широтах – від півдня до тундри.

Світовими лідерами з вирощування суниці є Китай і США, на їхню частку припадає майже половина світового обсягу виробництва. Іспанія займає третю позицію у структурі світового виробництва суниці, на її частку припадає понад 8% обсягу.

Найбільшим світовим імпортером свіжої суниці є Франція, її частка становить близько 18%, на другому місці Німеччина – 14% світового обсягу імпорту.

 

Значення. Вимоги ринку

За свою популярність в народі, широке розповсюдження і використання ягід, суниця отримала титул КОРОЛЕВИ ягідних культур.

У суниці цінне все – і ягоди, і листя. Садова суниця містить більше 6% цукрів (глюкози, фруктози та лише 1% сахарози), до 2 % органічних кислот (яблучна і лимонна).

Суниця багата в основному трьома вітамінами: аскорбіновою кислотою ( вітамін С – 115 мг %), Р – активними сполуками (різні форми вітаміну Р) та фолієвою кислотою (вітамін В9). Також в ягодах присутні вітаміни А,РР,К,В2. З мікроелементів суниця багата на марганець та кобальт, містить достатню для організму людини кількість йоду. Також, в  деяких сортах суниці багато пектинових речовин.

Для створення ефективного суничного господарства, необхідно враховувати всі вимоги до промислового вирощування суниці:

– Висока врожайність

– Високий відсоток виходу товарної продукції

– Гарний товарний вигляд і тривалий термін зберігання до реалізації і на прилавках

– Продуктивний і не трудомісткий процес прибирання

– Незалежність процесу вирощування від кліматичних і погодних умов

Для комерційного вирощування суниці найбільшперспективні сорти, здатні давати по 2 кг і більше з кожного куща, стійкі до хвороб і шкідників, районовані в регіоні вирощування.

 

Агротехніка. Вимоги культури до умов вирощування

Догляд за рослинами суниці полягає в обробці ґрунту, внесенню добрив, збереженню оптимальної густоти насаджень, захисту рослин від несприятливих умов, шкідників і хвороб.

Для вирощування суниці підходять ґрунти зі слабо кислою реакцією, рН 5,5-6,5; Єс 04,-0,6.

Кращими ґрунтами є супіщані, легко глинисті(чорноземи, сірі лісові, бурі лісові, каштанові і ін).

Високо піщаніґрунтималопридатні для вирощування суниці (в зв’язку зі швидким пересиханням в жарку погоду) і низького запасу поживних речовин.

Важкі ґрунти малопридатні із за недостатнього об’єму кисню в зоні коренів.

Під суницю вибирають добре освітлені ділянки. У затінених місцях вона погано розвивається і плодоносить.

Суниця вимоглива до вологи, але не переносить перезволоження. Надлишок вологи негативно впливає на врожайність, знижує імунітет та зимостійкість рослин.

Для посадки суниці не підходять низькі ділянки з високим рівнем стояння ґрунтових вод, підтоплюваніділянки, круті схили, де рослина страждатиме від дефіциту вологи.

Обов’язковою умовою для закладання плантації є дотримання сівозміни: хорошими попередниками для суниці будуть зернові та бобово-злакові суміші. Не придатні як попередник – пасльонові та хрестоцвіті культури. Також, не слід вирощувати суницю на одному і тому ж місці протягом 3-4 років.

 

Біологічні особливості

Коренева система вегетативного походження з добре розвиненими головними і бічними коренями. Перше коріння суниці з’являється при утворенні розеток, потім утворюються вторинні корені. Основна частина коренів знаходиться в ораному шарі ґрунту, тому суниця погано протистоїть посусі і не має високої зимостійкості. Коренева система мочкова, проникає на глибину 30-35 см, а окремі корені здатні проникати до 1 метра.

У рослин старше 3-річного віку починає відмирати частина коренів тому використовувати посадки більш тривалий час не рекомендується. Найвищий урожай суниця формує на 2-3-річних рослинах, життєздатність рослин – 5-6 років.

Майбутній урожай безпосередньо залежить від потужності листової маси, тому що в пазухах листків розташовані плодові бруньки, які забезпечують урожай майбутнього року. Добре розвинений кущ має 50 і більше розвинених листків.

З пазушних бруньок середньої зони приросту минулого року відростають сланкі пагони, які являють собою другий тип видозмінених пагонів у суниці. Ці пагони зазвичай називають вусами або наземними столонами. Вуса тонкі, з довгими міжвузлями, можуть гілкуватися. На непарних вузлах таких вусів зазвичай формуються лише лускоподібне листя, а на парних – розетки, що складаються з листя, нирок і придаткових коренів. При зіткненні з ґрунтом з розетки формується нова дочірня рослина, зв’язок якої з материнською зазвичай зберігається тільки до кінця вегетаційного періоду. На одній осі розвивається три – п’ять розеток, а від одного материнського куща відростає 10 і більше вусів. Отже, один кущ може утворити до осені до 40-50 нових рослин.

На квітконосі формується 5-6 ягід, до реалізації придатні 4 ягоди (2 дрібні).

Для нормального цвітіння рослинам необхідний період спокою при температурі 0-5°С не менше 20-30 днів.

За типом плодоношення суниці ділиться на:

– сорти короткого дня – плодоносять один раз за вегетаційний період

– ремонтантні сорти – закладка квітів відбувається при довгому дні, плодоносять двічі: влітку, а потім восени.

– нейтральні сорти – формування квітів відбувається незалежно від довжини дня, плодоносять без перерви до заморозків.

Після збору врожаю настає друга хвиля наростання листя. В цей же час відбувається закладання плодових бруньок і посилений ріст вусів.

Закладка і диференціація генеративних бруньок починаються в рік, що передує плодоношенню, і закінчуються восени того ж року або наступної весни (залежно від сорту). Процеси успішно протікають в умовах короткого 10-12-годинного дня, знижених (не вище 12°С) температур і вологості ґрунту 70-75%. У цей період рослини дуже чутливі до дефіциту вологи в ґрунті. Критична температура для квіток і зав’язей – мінус 1,5°С.

 

Збалансоване харчування – основа отримання екологічно чистої ягоди

Потенційна продуктивність суниці дуже висока: відкритий ґрунт-25 т/га (I клас-65%), відкритий ґрунт на субстраті – 35т/га (I клас-80%), закритий ґрунт – 60-70 т/га.

Базова заправка ґрунту перед посадкою становить в середньому – Р80 К50 Mg50, яка адаптуються до місцевих умов. Точна кількість добрив розраховується за результатами агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням наявності в ґрунті доступних поживних речовин, механічного складу ґрунту і запланованого рівня врожайності.

Винос елементів живлення рослинсуниці на 1 т продукції (з урахуванням листя і коріння), кг:

N – 4,5 – 7,0

P₂O₅  – 3,2 – 3,5

K₂O – 10 – 11

CaO – 1,0 – 1,5

MgO – 0,3 – 0,5

Поживні речовини суниця поглинає протягом всієї вегетації.

Але існує декілька критичних періодів в харчуванні.

Перший – відновлення вегетації після перезимівлі.

Другий – бутонізація, коли проходить диференціація органів квітки.

Третій поділ і ріст клітин ягоди.

Четвертий – закладка квіткових бруньок (літо та осінь).

У ці періоди рослини найбільш чутливі до дисбалансу елементів живлення, різних стресових чинників. Максимальне поглинання поживних речовин рослинами відбувається на етапі цвітіння і плодоношення.

Для отримання високої продуктивності суниці, мінеральне живлення має сприяти максимальному виконанню всіх фізіологічних завдань кожного органу рослин.

За рахунок тісної структурної та функціональної взаємодії вегетативних органів – кореня, стебла і листків – здійснюються всі прояви життя рослини як цілісного організму: поглинання води та мінеральних речовин з ґрунту, фототрофне живлення, дихання, ріст і розвиток, вегетативне розмноження, плодоношення. Безперебійний механізм виконання функцій кожного органу забезпечується збалансованим харчуванням.

Міцні рослини в меншій мірі схильні до захворювань і ураження шкідниками, що знижує пестицидне навантаження на ягідні культури, здійснюючи позитивну дію на якість врожаю. Збалансоване мінеральне живлення – основа отримання екологічно чистої ягоди.

 Значення елементів живлення

  Важливо!  

Серед усіх мінеральних добрив азотні є найбільш небезпечними при передозуванні: надлишковий азот призводить до збільшення захворювань, зниження інтенсивності забарвлення, погіршення смакових якостей і лежкості плодів, накопичується в плодах у вигляді нітратів і нітритів, шкідливих для здоров’я людини.

 

Нітрати в рослинах накопичуються не тільки при надлишку азоту, але і при дефіциті молібдену і заліза, які сприяють відновленню нітратного азоту (No3 ?) до амонійного (NH 4 +).

Калій і кальцій знижують надходження надлишкового азоту до рослини, сприяють збільшенню міцності клітинних стінок, підвищення накопичення сухої речовини та цукрів – збільшення резистентності до захворювань та шкідників, поліпшенню транспортабельності та лежкості плодів.

 

Стрес – це порушення балансу мінерального живлення

Потенційна продуктивність суниці 60т/га, однак на практиці далеко не завжди вдається отримати таку врожайність. Одним з основних перешкод є вплив умов вирощування, які часто створюють стрес для рослин і лімітують ріст врожайності.

Як стрес впливає на продуктивність рослин?

1.Порушує гормональний баланс.

Гормони керують усіма біохімічними процесами. Вони визначають, які продукти (речовини) потрібно виробляти, їх кількість і напрямок пересування ( які частини будуть рости – коріння, пагони або плоди).

Основні гормони, які впливають на ріст і розвиток рослин:

Ауксин – виробляється в точці росту пагона, впливає на переміщення продуктів фотосинтезу (ПФ) по флоемі, стимулюючи розвиток або коренів, або плодів.

Цитокінін – утворюється в точці росту коренів, підсилює ріст вегетативної частини рослин, продовжує життєздатність (молодість) рослини.

Гіббериллін – визначає кількість ПФ, переміщених в клітку. Впливає на ріст клітин і їх розміри.

Абсцизова кислота – перевантажує ПФ з клітин в нові клітини.

Етилен (гормон старості) – посилює активність кожного гормону, який домінує в клітці, стимулює цвітіння і дозрівання плодів, при впливі стресових факторів – сприяє завершенню вегетативного росту, прискоренню дозрівання, зниженню врожайності та якості продукції.

2.Змінюються фізіолого-біохімічні процеси в клітинах (зниження вироблення продуктів фотосинтезу, енергії для хімічних перетворень).

3.Руйнуються органели клітини (хлоропласти, мітохондрії), накопичуються токсичні продукти розпаду (аміак та ін.), які викликають підкислення рН клітинного соку і зниження резистентності до захворювань і шкідників.

4.Відмирають листя і коріння, формується низький урожай, відбувається втрата якості продукції.

При сильному і тривалому стресі може спостерігатися загибель рослини.

Залежно від терміну дії стрес-фактора і його тривалості знижується потенціал продуктивності рослин – від 3 до 100%.

Доступність елементів живлення в ґрунті

Валові запаси елементів живлення в ґрунті визначаються його походженням і залежать від мінералогічного складу материнської породи, промивного режиму, рослинності, діяльності мікроорганізмів, а також застосування добрив та агротехніки вирощування польових культур.

Доступність елементів живлення для рослин визначається вмістом розчинних форм елементів живлення.

Фактори, що впливають на доступність елементів живлення рослин:

1. Реакція ґрунтового розчину

Зниження доступності елементів при певній реакції ґрунтового розчину: утворення нерозчинних сполук, зниження або збільшення рухливості елементів (повільне пересування або вимивання), збільшення конкуренції з іншими іонами.

2.Взаємовплив елементів живлення

Співвідношення (баланс) елементів живлення в ґрунтовому розчині впливає на їх споживаннярослинами. Надлишок одних елементів викликає або посилення поглинання інших (синергізм) або зниження (антагонізм).

Наприклад, надлишок азоту в ґрунті викликає дефіцит калію для живлення рослин, надлишок кальцію – дефіцит фосфору, магнію, надлишок сірки перешкоджає поглинанню молібдену та ін. Прикладами синергізму іонів зв’язку є Ca-B, P-Cu, Fe-Mn та ін.

3.Вологість ґрунту

При збільшенні вологості ґрунту відбувається вивільнення К із кристалічної решітки мінералів, збільшується доступність Mn, Al, Fe через перехід елементів з двовалентного в тривалентний стан. При дефіциті вологи відбуваються зворотні процеси. В умовах посухи суниця особливо відчуває дефіцит Mn.

Зниження доступності елементів живлення в ґрунті внаслідок зв’язування в важкорозчинні або важко засвоювані форми, конкурентних відносин іонів, зниження рухливості елементів живлення призводять до зменшення ефективності основних добрив, порушення фізіологічних реакцій, дисбалансу фітогормонів і зниження продуктивності рослин.

 

Висока кислотність ґрунту

Оптимальна кислотність для вирощування суниці – Рн 5,5-6,5. Вплив кислотності ґрунту на врожайність

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрата врожаю, %
Вегетативна стадія	На кислих ґрунтах рослина погано засвоює поживні речовини, знижується доступність Са, Мо, недостатньо розвивається коренева система рослини, накопичуються токсичні кількості Mn, Fe, Al, не формуються корисні ґрунтові мікроорганізми, що сприяють підвищенню і підтриманню родючості ґрунту. Кисле середовище є сприятливим для розвитку патогенів. Тонкі клітинні стінки і протікання клітинного соку в міжклітинників збільшує ризик розвитку захворювань, в першу чергу кореневих гнилей. Порушення розвитку кореневої системи призводить до порушення поглинання елементів живлення з ґрунту, проявом ознак дефіциту кальцію на листках, зниження якості плодів.	30-40%
Генеративна стадія	Порушення поглинальної здатності коренів призводить до дисбалансу елементів живлення, зниження імунітету рослин до захворювань і шкідників. В зв’язку з дефіцитом кальцію ягоди формуються дрібні і деформовані, характеризуються високим обводненням клітин, поганою лежкістю, транспортабельністю та погіршенням смакових якостей.	30-40% + втрата якості

Розкислення ґрунту підсилює надходження в рослину кальцію, магнію, фосфору, молібдену, знижує вміст шкідливого для рослин надлишку заліза, алюмінію, марганцю, а крім того, сприятливо впливає на мікрофлору ґрунту, утримуючу ґрунтовий азот. Для вчасного встановлення проблеми високої кислотності ґрунту, перед посадкою проводиться агрохімічний аналіз ґрунту, а протягом вегетації необхідний регулярний контроль рН, особливо при внесенні фізіологічно кислих добрив (аміачна селітра, сульфат амонію та ін).

 

Засолення

Засолені ґрунти – це ґрунти з підвищеним (більше 2,5%) вмістом легкорозчинних мінеральних солей. Засолення може бути викликане багатьма факторами: використання занадто великих доз мінеральних і органічних добрив, зрошення водою з підвищеною мінералізацією, змикання поливних і ґрунтових вод при неконтрольованому поливі створює капілярний підйом солей до поверхні і засолення кореневмісного шару ґрунту. Вплив засолення ґрунту на врожайність

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Вегетативний ріст	– Погіршується доступність елементів живлення (конкуренція K: Na, зниження рухомих форм P, Fe, Cu, Zn) – Знижується поглинальна здатність коренів («фізіологічна посуха», зменшення споживання елементів живлення). -Відбувається відмирання кореневих волосків. – Спостерігається гальмування росту рослин, в’янення і відмирання листя (захисний механізм рослини).	Від 20 до 100,%
Бутонізація – цвітіння	Сольовий стрес призводить до збільшення виробництва етилену і зниження ауксину і цитокініна. Порушується процес цвітіння, запилення, поділу клітин плодів. Рослина намагається швидше завершити цикл розвитку, формує мало генеративних органів і дрібні, деформовані плоди.	Від 20 до 100,%
Дозрівання ягід	– Порушується процес відтоку пластичних речовин, накопичення цукрів. – Нерівномірне забарвлення плодів – При засоленні гальмується включення азоту в білкові сполуки. Накопичення небілкового азоту в клітинах рослин призводить до збільшення вільних нітратів у продукції.	Від 20 до 50%+ втрата якості

 

Важливо своєчасно і точно встановити проблему засолення, так як візуальні симптоми схожі з дефіцитом калію або кальцію, пошкодженням коренів шкідниками або хворобами.

Внесення додаткової кількості добрив під корінь у такій ситуації збільшить сольовий стрес і негативні наслідки.

Тому при вирощуванні суниці контроль мінералізації ґрунту та поливної води повинен бути постійним.

 

Температурний стрес

Навколишня температура ґрунту і повітря має значний вплив на фізіологічні процеси рослин. Вона визначає в’язкість клітинного соку, активність ферментів, швидкість біохімічних реакцій і пересування поживних речовин, витрати води та ін. Оптимальний рівень температури для всіх біохімічних процесів – 10-25 С. Більш високі або низькі температури до критичного рівня знижують рівень біохімічних процесів, гальмують процес фотосинтезу, споживання елементів живлення з ґрунту та накопичення сухої речовини. Рослина в цей період намагається пристосуватися до нових умов і направляє поживні речовини не на ріст і розвиток, а на адаптацію до стресових умов: синтез стресових білків, вироблення амінокислот, фітоалексинів та інших захисних речовин. Рослини стають сприйнятливими до ураження хворобами і шкідниками. Чим довше рослина піддається впливу стресового фактору, тим більше знижується генетичний потенціал продуктивності рослин.

В критичних позитивних і негативних температурах в клітинах відбуваються незворотні процеси, що призводять до їх загибелі та виражаються в прояві некрозів тканин і загибелі рослин.

Температура ґрунту має прямий вплив на діяльність кореневої системи, поглинання елементів живлення та відіграє велику роль в біологічних і хімічних процесах, що визначають напрям і швидкість перетворення поживних речовин у ґрунті.

Посилення життєдіяльності мікроорганізмів. Використання азоту і фосфору зростає з підвищенням температури ґрунту. Надходження до рослин азоту і фосфору при температурі ґрунту 5°С майже в 3 рази менше, ніж при температурі 20°С.

При зниженні температури ґрунту знижується інтенсивність надходження до рослини елементів живлення в такому порядку:

PO4-    ?   NO3-    ?     K+      ?     Mg2+     ?       NH4+    ?    H2PO3-

10-11°С  8-10°С      5-6°С     5-6 °С       4-5°С     4-5°С

Засвоєння амонійного азоту (NH4+) може відбуватися при більш низьких температурах, ніж нітратного (NO3-). Споживання фосфіту(H2PO3-) можливе при температурах, коли фосфат (РО4-) вже не засвоюється.

 

  Негативні температури

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Період спокою	–15..-20°С Пошкодження точки зростання, квіткових бруньок, кореневої системи. При відсутності снігу, підземна частина суниці частково пошкоджується при температурі -16..-20°С, а при температурі -25..-27°Ста сильних вітрах можуть загинути повністю. Тривале зберігання розсади «Фріго» при температурі -1,5..-2°С (від 6 міс. до 3 років) призводить до зниження числа життєздатних квіток.	20-100%
Бутонізація – цвітіння	Пелюстки, чашолистки та плід, що розвивається пошкоджуються з появою некрозів тканин. -1..-4°С Узахищених місцях пошкоджується 10-13% квітів, а на відкритих просторах – до 68-69%. При весняних заморозках пошкоджуються квіти першого-другого порядку, тому можна не отримати великих ягід. При дуже ранніх заморозках, коли пошкоджуються лише квіти першого порядку (верхівкові) поживні речовини витрачаються на розвиток ягід другого порядку, вони будуть більшими ніж зазвичай, а значних втрат урожаю не буде. Якщо заморозки відбудуться пізніше,втрати врожаю будуть значними.	20-100%
Поділ клітин плоду	–1..-4°С Зниження температури в період формування плодів призводить до утворення деформованих плодів. Порушується процес поділу клітин, з’являються некрози тканини плодів. Сила пошкоджень  під час заморозків залежить від тривалості впливу заморозків, фази розвитку плодів, вмісту цукрів і мінеральних речовин в клітинах	20-30% + втрата якості

  Висока температура Вплив високих температур на врожайність та якість

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Цвітіння	+30..+35°С Високі температури негативно впливають на гормональний баланс рослин (знижується утворення ауксинів та підвищується вміст етилену). При дефіциті ауксинів порушується процес проростання пилкових зерен і формування насіння. Кількість зароджених насінин в плодах визначає потенційний запит на поживні речовини з листя і, відповідно, впливає на розмір і вагу плодів.	10-50% + втрата якості
Дозрівання     Порушення пігментації     Сонячний опік	+35..+40°С Високі температури збільшують втрату вологи клітинами, знижують продуктивність фотосинтезу і надходження цукрів в плоди, а також сприяють руйнуванню пігментів. Збільшення температури клітинного соку до критичного рівня призводить до опіків тканин, знижуючи імунітет до захворювань та погіршуючи товарний вигляд продукції.	10-20% + втрата якості

  Дефіцит вологи

Суниця вимоглива до вологи, оскільки її коренева система розвивається у верхніх шарах ґрунту (15-20см). Суниця є особливо чутливою до вологості ґрунту в період зав’язування і росту плодів, а також після плодоношення, коли закладаються суцвіття майбутнього року.
Дисбаланс між споживанням води корінням і втратою води при диханні є причиною в’янення рослини. При посусі суниця захищає себе від втрат води шляхом закриття продихів (відкриті пори на поверхні листа). Закриття пор також зупиняє або сильно уповільнює потік води всередину рослини, зменшуючи споживання елементів живлення. При зменшенні споживання елементів живлення рослинами виникає дефіцит – «прихований голод».

Вплив дефіциту вологи на врожайність

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Вегетативна стадія	– В’янення рослин (втрата тургору) – Порушення поглинання елементів живлення з ґрунту – Зниження інтенсивності фотосинтезу – Гальмування зростання	10-30%
Генеративна стадія	– В’янення рослин – Порушення поглинання елементів живлення з ґрунту – Зниження інтенсивності фотосинтезу – Зниження зав’язування плодів – Формування дрібних, деформованих плодів	30-50% + втрата якості

 

  Перезволоження

Суниця не витримує надмірного зволоження. Пояснюється це тим, що одночасно з вологою рослинам необхідний постійний доступ повітря до коріння. Заболочування перешкоджає розвитку кореневої системи, при цьому старі коріння гинуть, а нові залишаються недорозвиненими. Навесні підвищена вологість призводить до надмірного розростання листя, шкодить формуванню органів плодоношення, а восени викликає затяжний ріст, що послаблює зимостійкість культури.

Вплив перезволоження на врожайність

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Вегетативна стадія	– Порушується функціонування кореневої системи через дефіцит кисню – Знижується поглинання елементів живлення – Розвиваються кореневі гнилі – Гальмується ріст рослин	10-50%
Генеративна стадія	– Розщеплення ягід при перезволоженні і прохолодній погоді – Зменшення концентрації цукрів в клітинах плодів – Зниження резистентності до захворювань	30-80% + втрата якості

Надлишок вологи в ґрунті призводить до збільшення рухомості марганцю і заліза (до токсичного рівня), погіршується структура ґрунту – глинисті ґрунти запливають, після просихання з’являється ґрунтова кірка, вимиваються нітратні форми азоту з кореневмісного шару.

 

Гербіцидний стрес

Пошкодження суниці гербіцидами є широко розповсюдженою проблемою, особливо на легких ґрунтах. Причинами більшості пошкоджень є надто високі дози на легких ґрунтах, несвоєчасна обробка, не відкалібрований оприскувач таслабкі рослини, в силу несприятливих умов. Будь-який фактор, що приводить до пошкодження культури (шкідники, пошкодження холодом, коріння не закриті ґрунтом, як результат ерозії, неправильні дози добрив, підмокаючи ділянки на поле і т. д.), призводить до підвищення чутливості до препаратів.
Молоді посадки особливо сприйнятливі до гербіцидів. Стійкість зростає до кінця літа. Суниця, що росте на ґрунтах з низьким вмістом органічної речовини, найбільш схильна до пошкоджень гербіцидами. У зв’язку з цим необхідно знижувати норми внесення препаратів. Суниця може бути пошкоджена залишком препарату, що використовувався для обробок попередніх культур обороту. Деякі гербіциди здатні завдати шкоди полуниці через два або більше років після застосування.   Вплив гербіцидного стресу на врожайність

Види стресового впливу	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Наслідки ґрунтових гербіцидів	– Гальмування вегетативного росту Зниження резистентності до кореневих гнилей – Дисбаланс елементів живлення із-за зниження доступності Mn, Fe, Cu, для живлення рослин	20-30%
Застосування гербіцидів по вегетації	– Гальмування росту до15 днів – Скручування листя – Хлорози і некрози тканин в залежності від сили впливу	10-20%

  Механічний стрес
Вплив механічних пошкоджень на врожайність

Критичні періоди розвитку	Негативні наслідки	Втрати врожаю, %
Град	На стадії вегетативного росту – пошкодження листкової поверхні, зниження імунітету до захворювань. На стадії формування ягід – пошкодження ягід, збільшення поразки плодовими гнилями.	5-30% + втрата якості
Пошкодження шкідниками (капустянка, кріт, довгоносики, нематода личинок підгризаючих совок, личинки хруща, слимаки, листоїди і ін)	Пошкодження коріння призводить до порушення поглинання вологи і мінеральних речовин, прояву симптомів дефіциту, гальмування росту. Пошкодження листя – зниження асимілюючої поверхні, зменшення утворення продуктів фотосинтезу – цукрів.	10-50%

Порушення мінерального живлення

 N Азот Значення

Входить в склад всіх амінокислот і білків, необхідних для побудови рослинного організму.
З білків складаються всі органели клітини, включаючи ядро, хлоропласти (процес фотосинтезу) і мітохондрії (процес дихання), ферменти – речовини, що каталізують всі біохімічні реакції.
Азот необхідний для утворення ауксинів, цитокінінів, гібберіллінової кислоти, тому впливає на процеси росту та розмір клітин.

Негативні наслідки

Пожовтіння і почервоніння листя (руйнування хлоропластів), гальмування росту із-за зниження фотосинтетичної діяльності та зменшення синтезу білка, формування дрібних плодів.

 

Причини

Низький агрофон, дисбаланс елементів живлення (антагонізм іонів), зниження поглинальної здатності кореневої системи (пошкодження коренів, порушення осмотичного балансу клітин при засоленні ґрунту), дефіцит вологи та ін. Порушення однієї з ланок перетворення азоту призводить до дисбалансу азотного живлення. Гальмування мікробіологічної діяльності перетворення азоту в ґрунті у доступні для живлення рослини форми (NO3-) також приводить до прояву дефіциту азоту.  

Механізми інфікування рослин, пов’язані з мінеральним живленням

Для максимального збереження потенціалу продуктивності рослин необхідно протягом усього вегетаційного періоду контролювати ріст і розвиток рослин, а також схильність до захворювань і шкідників. Для того, щоб оцінити взаємозв’язок елементів живлення та здоров’я рослин, необхідно зрозуміти як патогениатакують і розмножуються в рослині. Цикл всіх хвороб складається з 3-4 частин, як показано на рисунку. При наявності всіх умов відбувається інфікування та поширення хвороби. Якщо будь-яка частина відсутня, хворобі можна запобігти або знизити збитки від неї. Деякі патогени, такі як віруси потребують переносників для того, щоб потрапити на саму рослину. Переносниками можуть бути комахи або гриби. Якщо активність переносника переривається, хворобу можна контролювати без прямого впливу на патоген. Елементи живлення та інші мінеральні елементи можуть впливати на всі аспекти розвитку хвороби. Також мінеральні елементи впливають на навколишнє середовище. Наприклад, кальцій впливає на структуру ґрунту і доступність інших елементів живлення, пов’язану з обмінними реакціями ґрунтового комплексу і реакцією ґрунтового розчину. Поживні елементи впливають на здатність рослини протистояти погодним умовам.

Грибні хвороби Грибна інфекція виникає в тому випадку, коли на поверхні рослини проростають спори. По мірі проростання гриб проникає в поверхневий (епідермальний) шар клітин або шляхом проникнення між клітин, або крізь них. Фізична резистентність рослини – це міцність і цілісність клітинних стінок і міжклітинного простору – усе це перша лінія оборони рослини. Харчування відіграє головну роль в здатності рослини розвивати міцні стінки клітин та інші тканини (Si, K, Ca). Проростання спор стимулюється речовинами, які виділяються рослиною. На кількість і склад цих виділень впливає харчування рослини. При отриманні рослиною певних елементів живлення в малій кількості – у виділеннях буде містяться багато цукрів і амінокислот, які сприяють розвитку патогенних грибів. Як тільки гриби інфікують рослину, всередині рослинного організму запускається процес природного захисту. Інфікування збільшує виробництво інгібіторів гриба – фенольних складових і флавоноїдів як у меті інфікування, так і в інших частинах рослини. Виробництво і транспортування даних речовин в основному контролюється живленням рослин. Тому дефіцит ключових елементів живлення (K, Si, Mn, Cu, Zn, B) знижує кількість природних анти грибних компонентів в рослині в тому місці, де знаходиться інфекція. І навпаки, було відзначено, що при дуже великій кількості азоту або ж коли існує дисбаланс азоту та інших елементів живлення виробництво анти грибних речовин у рослині знижується. Як тільки гриби і бактерії проникають в тканини рослини, вони виділяють певні ферменти, які розчиняють тканини рослин. Активність цих ферментів пригнічується іонами кальцію (Са2+). Як тільки патоген виділяє ці ферменти, які розчиняють тканини рослин, із рослини починає виходити калій (К+). Втрата калію знижує здатність рослини протистояти хворобі з причин, згаданих вище. Багато патогенів проникає у рослину через відкриті порізи (град, шкідники), отже, швидке лікування таких ран знижує розвиток інфекції. Суниця, котра отримувала великі дози калійного добрива, менш чутлива до захворювання Botretiscinerea. Це сталося в зв’язку із швидким заліковуванням ран і накопиченням навколо ран великої кількості речовин, токсичних для патогенних грибів. Ще однією реакцією рослин на інфекцію є формування радикалів кисню (О₂– і ВІН-) і пероксиду водню (Н2О2), які можуть бути руйнівними як для клітин самої рослини таки і для патогена. Даний процес схожий на використання хіміотерапії для лікування раку у людини. Таке лікування також шкодить самому пацієнту. Вважається, що в деяких випадках може відбутися перевиробництво таких елементів. У такому разі деякі елементи живлення (Cu, Zn, Mn) діють як детоксифікатори радикалів кисню та пероксиду водню, що обмежує збитки рослини.

Бактеріальні хвороби Бактеріальні хвороби можна розділити на 3 основні типи: мот листя, м’яка гниль і васкулярні хвороби. Патогени, що викликають мот листя, зазвичай проникають в листя через продихи і поширюються в міжклітинному просторі. Так як бактерії проникають через поверхню листа, структура і сила, епідермального шару особливого значення не має. Резистентність рослини до бактеріального поширення всередині листа тісно пов’язана зі структурою і силою внутрішніх клітин і міжклітинного простору, а також зі здатністю рослини до виробництва та транспортування антибактеріальних речовин. Такий захисний механізм тісно пов’язаний з певними елементами живлення – Са, В, К. Поширення бактерій у рослині супроводжується виробництвом ензимів бактеріями, які розщеплюють пектин (первинний структурний компонент клітинних стінок). Виробництво і активність цих ензимів пригнічується деякими елементами живлення. Рослини, що мають дефіцит цих елементів живлення, необхідних для побудови міцних стінок клітин та інших структурних тканин, зазнають більшої шкоди від таких патогенів. Бактеріальні васкулярні хвороби поширюються по ксилемі (каналах, по яких транспортуються вода і елементи живлення від коренів до листя). Присутність бактерій в ксилемі призводить до формування «слизу» усередині каналів, що веде до блокування каналів та відмирання листя і стебел. Певні елементи живлення (Ки Р у вигляді фосфіту калію) відіграють важливу роль у блокуванні або зниження активності бактерій по формуванню цього слизу. Вірусні хвороби Інформації про вплив мінерального живлення на вірусні хвороби є не багато. Віруси живуть і розмножуються всередині клітин рослин, а їх харчування обмежується амінокислотами та нуклеотидами, які розташовані всередині клітин. Зазвичай поживні умови, сприятливі для гарного росту рослини, також сприятливі для розмноження вірусів. У деяких ситуаціях симптоми вірусних хвороб можуть бути зменшені або пригнічені поліпшенням живлення рослин. Однак, це не означає, що вірус зникне, але його шкідливість знизиться. Основними переносниками вірусів є сисні комахи, такі як тля і гриби. Живлення рослин може вплинути як на гриби, так і на деяких комах і, тим самим, на віруси, які вони переносять. Було виявлено, що живильний статус рослини може вплинути на кількість попелиці на ньому. Наприклад, у 1965 році виявлено, що тля любить заселяться на жовтих листках, які зазнають хлороз через дефіцит харчування. Інтенсивність живлення і репродукції сисних комах більша на рослинах, у яких вміст вільних амінокислот через низьку активність синтезу білка є більшим. Ці умови типові для рослин, що зазнають певний стрес в зв’язку з порушенням мінерального живлення. Внесення таких елементів, як кремній, калій, фізично і хімічно пригнічує здатність до живлення сисних шкідників. Як цукор в рослині відлякує комах? Єдина комаха, яка переносить високий вміст цукру в рослині (вище 10% або одиниць Брікс) – це коник. Інші комахи не можуть виділяти газ, який утворюється при перетравленні цукрів і при споживанні великої кількості цукру, такі комахи вмирають. Природним захистом від смерті у таких комах служить можливість відчувати рослини з високим вмістом цукру і інстинктивно уникати їх. У такому разі комахи атакують більш слабкі рослини із меншою кількістю цукру, яку вони можуть перетравити. Якщо за допомогою мінеральних речовин підвищується кількість цукрів у рослинах до 10 одиниць Брікс або вище – рослини будуть у безпеці від більшості комах. Збалансоване мінеральне живлення протягом всього вегетаційного періоду – це суттєвий фактор підвищення резистентності рослин до захворювань і шкідників та зниження пестицидного навантаження на рослини для отримання екологічно чистих плодів.Мінеральні елементи впливають на врожайність рослин не тільки поліпшуючи параметри росту та формування елементів структури врожаю, а також за рахунок підвищення імунного статусу рослин, стійкості до патогенів (екологізований захист рослин). Рослини з оптимальним статусом поживних елементів мають найвищу ступінь резистентності. При відхиленні концентрації елементів живлення від цього оптимуму підвищується чутливість рослин до хвороб, а також несприятливих умов.

Стресові фактори:

– Зниження тургору клітин і тканин в результаті дії посухи та високих температур

– Порушення покриву тканин в результаті механічних пошкоджень або ураження шкідниками

– Послаблення імунітету рослин в період адаптації метаболізму до несприятливих умов

– Порушення гормонального балансу (збільшення концентрації етилену і зниження ауксину).

Дисбаланс елементів живлення:

– Надлишок азоту і дефіцит калію, кальцію призводить до формування тонких клітинних стінок,через які легко проникають патогени

– Надлишок азоту знижує рН клітинного соку, роблячи його привабливим для живлення патогенів

– Дефіцит калію знижує тургор клітин і тканин – Надлишок вільної вологи в клітці, що виникає при дефіциті K, Mo, Zn, Cu та ін. надлишок N, покращує розвиток патогенів – Дефіцит Zn, Mn, Cu, Fe та ін. порушує вироблення захисних компонентів рослини – фітоалексинів, флавоноїдів, кумаринів та ін.

Збалансоване харчування – профілактика захворювань.

1. Превентивні заходи – до досягнення економічного прогнозу шкідливості (ЕПШ) захворювань: баланс елементів живлення

– Застосування основних добрив за результатами аналізу ґрунту (N,P,K,Ca)

– Проведення коригувальних позакореневих підживлень в критичні фази розвитку за результатами функціональної діагностики рослин

– Включення в систему живлення добрив, що сприяють підвищенню імунного статусу рослин при несприятливих метеопрогнозах – Келік K-Si, Атланті, Атланті Плюс, Нутрівант Плюс та ін. (збільшення міцності кутикули листя, підвищення рН клітинного соку, збільшення частки зв’язаної (колоїдної) вологи,відновлення гормонального балансу).

2. При досягненні ЕПШ захворювань: фунгіциди + добрива

– Зниження чисельності патогенів

– Відновлення порушених фізіологічних процесів рослин

– Підвищення резистентності до стрес-факторів і патогенів.

 

 

Стрес і шкідники.

Особливості коригувального мінерального живлення для зниження ризику заселення шкідниками

Шкідники, крім прямого зниження врожайності через пошкодження тканин і органів рослин, є переносниками багатьох вірусних і грибних інфекцій, послаблюють імунітет і створюють умови для розвитку захворювань.

Причини заселення

1.Стресові фактори:

– Зниження тургору клітин і тканин в результаті дії посухи та високих температур
– Порушення покриву тканин в результаті механічних пошкоджень або ураження захворюваннями
– Послаблення імунітету рослини в період адаптації метаболізму до несприятливих умов
– Порушення гормонального балансу (збільшення концентрації етилену і зниження ауксину).

2.Дисбаланс елементів живлення:

– Надлишок азоту і дефіцит калію, кальцію призводить до формування тонких клітинних стінок, які легко пошкоджуються шкідниками – Надлишок азоту знижує рН клітинного соку, роблячи його привабливим для живлення сисними шкідниками
– Дефіцит калію знижує вміст сухої речовини в клітинах, знижує тургор клітин і тканин
– Надлишок вільної вологи в клітці, що виникає при дефіциті K, Mo,Zn,Cu та ін. надлишку N, покращує умови живлення шкідників.

Зниження ризику збитків від комах:

1. Превентивні заходи – до досягнення економічного прогнозу шкідливостіі (ЕПШ) захворювань: баланс елементів живлення – Застосування основних добрив за результатами аналізу ґрунту -Проведення коригувальних позакореневих підживлень в критичні фази розвитку за результатами функціональної діагностики рослин – Включення в систему живлення добрив, що сприяють підвищенню імунного статусу рослин при несприятливих метеопрогнозах – Келік K-Si, Атланті, Атланті Плюс та ін. (збільшення міцності кутикули листя, підвищення рН клітинного соку, вмісту сухої речовини, збільшення частки зв’язаної (колоїдної) вологи ,відновлення гормонального балансу). 2. При досягненні ЕПШ захворювань: фунгіциди + добрива – Зниження чисельності патогенів – Відновлення порушених фізіологічних процесів рослин – Підвищення резистентності до стрес-факторів і патогенів. *Превентивне застосування збалансованого харчування знижує пестицидне навантаження, на пізніх етапах дозрівання плодів – переважно застосовувати імунноіндукуючі добрива (Атланті, Атланті Плюс), які не мають терміну очікування.

 

Методика визначення стресу.

Функціональна діагностика

 

Стрес – загальна неспецифічна адаптаційна реакція організму на дію будь-яких несприятливих факторів. Внутрішній прояв стресу супроводжується уповільненням метаболічних процесів, змінами в обміні речовин організму, витратами енергії на подолання негативних факторів зовнішнього середовища на шкоду формуванню врожаю. Кожен раз, коли рослина піддається стресу протягом вегетації, особливо в критичні фази розвитку, знижується його продуктивність на 10-15%, а в окремих випадках 30-40%.

Після дії стресових факторів – часто виникають труднощі з визначенням причини візуальних симптомів. Навіть досвід не завжди допоможе визначити причину порушення розвитку рослин і спосіб її корекції.

Візуальні симптоми стресу проявляються, коли внутрішні порушення уже відбулися і свідчать про глибоку втрату генетичної експресії. Якщо рослини відчувають стресовий стан, вони не здатні приймати елементи живлення, переробляти і відновлювати організм, чим і пояснюється нестабільна по роках віддача від застосування добрив.

При стресі задовго до прояву візуальних ознак всередині рослини відбуваються наступні зміни:
1.Дисбаланс елементів мінерального живлення

2.Зменшення інтенсивності фотосинтезу

3.Гідроліз білка в амоній, руйнування хлоропластів і мітохондрій

4.Збільшення концентрації амонію до токсичного рівня і вироблення етилену (гормон старіння)

5.Зниження імунітету до захворювань і шкідників.

Візуальні ознаки стресу можуть бути однаковми, а причини різними.

На кожному з цих етапів знижується фотохімічна активність хлоропластів і проявляється так званий «прихований голод». В зв’язку з прихованим порушенням обмінних процесів гальмується відповідна реакція рослин на внесення добрив, знижується результат захисних заходів. Ефективність всіх агроприйомів залежить від збалансованого мінерального живлення і активності фізіологічних процесів.

 

Якщо своєчасно виявити «прихований голод» рослини (до прояву візуальних симптомів стресу) і допомогти рослині його подолати, можна отримати максимальний потенціал продуктивності культури.

У цьому випадку незамінними є експрес-методи визначення рівня Рн, електропровідності ґрунтового розчину, а також метод функціональної діагностики рослини.

Метод функціональної діагностики рослини здатний виявити стресовий стан рослини задовго до прояву візуальних симптомів стресу. Він заснований на вимірюванні фотохімічної активності хлоропластів, які першими реагують на зміну умов навколишнього середовища.

Дозволяє:

– Оперативно (протягом 1 години) визначити фізіологічний стан рослини, виявити дисбаланс мікро – та мікроелементів, а також встановити можливі втрати продуктивності.

– Своєчасно (у день проведення аналізу) запобігти втратам за допомогою застосування антистресових препаратів, які підбираються залежно від ступеня стресу.

– Підібрати добрива для листкового підживлення, що максимально відповідають потребам рослини в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах при нормальному рівні фізіологічних процесів. Підбір добрив на підставі функціональної діагностики рослини враховує стан її фізіолого-біохімічних процесів і дозволяє керувати процесами, яких ми не бачимо, ґрунтуючись на знанні фізіології рослини. Виявлення прихованих наслідків несприятливих умов, виведення рослин зі стресу з одночасним коректним дозованим годуванням дозволяє підтримувати баланс елементів живлення від сходів до дозрівання, зберігаючи урожай та якість продукції.

Регулярна діагностика – це «мова рослини», який необхідна для розуміння її внутрішніх проблем та своєчасного прийняття рішень щодо їх подолання.

Для суниці рекомендується проведення функціональної діагностики рослин до фази:

– зростання вегетативної маси

– бутонізації

– формування ягід

Аналіз листя рослини повинен супроводжуватися контролем мінералізації ґрунту та поливної води (рН-метр, Combo та ін).

Організація збалансованого мінерального живлення це управління стресом рослин.
Основне добриво (амонійні, фосфорні, калійні) під суницю необхідно вносити під основну обробку ґрунту (восени) або під передпосівну культивацію (навесні) для запобігання втрат через розкладання на повітрі.
Внесення повної дози добрив при посадці створює підвищену концентрацію солей в кореневій зоні і обпікає кореневі волоски, гальмує ріст кореневої системи і поглинання елементів з ґрунту.

Різноманітні стрес-фактори, що впливають протягом вегетаційного періоду на фізіологічні процеси рослин, значно знижують ефективність застосування навіть дуже точно розрахованих з урахуванням всіх характеристик ґрунту та сортових особливостей рослин, доз основних добрив.

Причини:

– Порушення гормонального балансу.

Наслідки:

– Слабкий розвиток кореневої системи

– Втрата поглинальної здатності коренів

– Порушення фізіологічних процесів в тканинах листя

– Зниження транспортних функцій флоеми і ксилеми

– Перерозподіл асимілятів, виживання шляхом зменшення врожаю.

Для підвищення ефективності застосування основних добрив в ґрунтово-кліматичних умовах, що постійно змінюються, утворюючих стресову ситуацію для рослин і понижуючих засвоєння елементів живлення, існують спеціальні агроприйоми, що коригують мінеральне живлення на кожній стадії розвитку:

1. Кореневе підживлення/ Фертигація.

2. Позакореневе підживлення

 

 

 

ФЕРТИГАЦІЯ – 100% використання добрив

 

Фертигація – це спосіб удобрення рослин за допомогою подачі розчинених мінеральних речовин разом з поливною водою.

Ця технологія була розроблена наприкінці 1960-х років і отримала широке поширення серед сільськогосподарських виробників у всьому світі.

Впровадження фертигації стало природним та ефективним кроком у розвитку сільськогосподарських технологій, а розроблена техніка і методи застосування добрив для живлення рослин дозволили успішно впроваджувати цю систему на зрошуваних площах, використовуючи існуюче зрошувальне обладнання.

Потреба в фертигації виникла тому, що традиційні методи внесення основних добрив мають лише часткову ефективність (коефіцієнт засвоєння азоту -10-40%, фосфору -5-15%, калію -15-25%).

Застосування високих доз добрив за одне внесення часто є причиною опіків коренів, завдаючи непоправної шкоди кореневій системі рослин.

З іншого боку, якщо гранули добрив знаходяться в ґрунті на значній відстані від коренів, ефективність їх може бути дуже слабкою.

Головним недоліком традиційного внесення добрив є нерівномірний розподіл добрив у ґрунтовому шарі. Якщо добриво досягає кінчиків коренів і кореневих волосків – воно не засвоюється рослиною.

Подача добрив з поливною водою дозволяє більш рівномірно розподіляти елементи живлення у всьому зволожуючому шарі.

Краплинно-зволожений шар ґрунту розташований в зоні основної маси коренів, має горизонтальний і вертикальний розміри, в залежності від типу ґрунтів та дози поливу.

Фертигація дозволяє підтримувати в ґрунті необхідний рівень концентрації елементів живлення на ґрунтах з низькою поглинальною здатністю, бідних на поживні речовини, знизити вплив несприятливих умов середовища (дефіцит вологи, високі температури). Фертигація економить витрати праці й енергії на внесення добрив у порівнянні з традиційними методами. На відміну від звичайної іригації з використанням великих доз зрошувальної води, дозволяє не тільки ефективно використовувати добрива, але і запобігати забрудненню ґрунтових вод, не створює умов для вторинного засолення при змиканні поливних та ґрунтових вод.

Фертигація дозволяє контролювати мінеральне живлення рослин на кожному етапі росту та розвитку рослин:

• Регулювати дози застосування добрив в залежності від фізіологічної потреби рослин на різних етапах росту

• Регулювати склад добрив в залежності від мети і завдань застосування

• Зменшити недоліки різних типів ґрунтів (слабке закріплення речовин на легких ґрунтах з низькою поглинальною здатністю, утворення важкорозчинних сполук при неоптимальному рівні рН та ін.)

• Знизити ризик забруднення ґрунтових вод та виникнення вторинного засолення Є незамінним агроприйомом – для технологій з застосуванням мульчі і штучних субстратів.

Види фертигації:

• Відкритий грунт без мульчі

• Відкритий грунт пластик-мульча

• Закритий грунт

• Штучні субстрати

Позакореневе підживлення

«Коріння – це листя, розташоване в ґрунті,

листя – це коріння, розташоване в повітрі»

 

Достатня кількість елементів живлення в ґрунті не гарантує високу врожайність. Різні біотичні і абіотичні стреси впливають на доступність елементів живлення і здатність кореневої системи рослини їх засвоювати.

Калій і нітратна форма азоту легко вимиваються з ґрунту, фосфор хімічно зв’язується кальцієм і магнієм, утворюючи важкорозчинні сполуки та ін. При знижених температурах сповільнюється споживання елементів живлення: фосфору – за 10-11°С, нітратного азоту – при 5-6°С, калію – за 7-8°С.

Для ефективного засвоєння з ґрунту елементів живлення необхідна висока фізіологічна активність рослини. Фотосинтез і дихання забезпечують рослину енергією для здійснення всіх фізіологічних процесів споживання елементів живлення з ґрунту, їх переробки в органічні сполуки, підтримання високої життєздатності рослин протягом вегетаційного періоду і формування врожаю. Несприятливі умови зростання (високі або низькі температури, суховії, надмірні опади та ін.) порушують гормональний баланс рослин, знижують інтенсивність фізіологічних процесів і споживання елементів живлення з ґрунту.

Тому для досягнення високої ефективності застосування добрив необхідний постійний контроль як і  за станом ґрунту за допомогою сучасних портативних приладів (Combo, pnt-3000 та ін.), так і за станом рослин за допомогою функціональної діагностики рослин і сучасна корекція листовими підгодівлями.

Позакореневе підживлення – це агрозахід, який застосовують для швидкої корекції дисбалансу елементів живлення і збільшення споживаннякореневою системою елементів живлення.

Доведено, що застосування листового підживлення підвищує споживання елементів живлення з ґрунту на 15-20%, а в деяких випадках – на 30% (доктор Тюкей).

Змінивши концентрацію елементів у тканинах за допомогою листкового підживлення, рослинний організм, прагнучі до рівноваги біологічної системи, посилює споживання елементів живлення кореневою системою. Це називається «ефект насоса».

Позакореневе підживлення це найкоротший шлях для корекції мінерального живлення. Воно дозволяє не тільки зберегти листовий апарат, але і сприяє розвитку нових життєздатних коренів. За ефективністю цей шлях доставки елементів живлення є в 5-20 разів (за деякими елементами – до 100 разів) коротшим ніж традиційне харчування – через корінь.

При виникненні стресової ситуації, коли коренева система не здатна сприймати харчування – фізіологічні функції рослини можна відновити за допомогою позакореневого підживлення, а також за його допомогою можна нормалізувати обмін речовин з мінімальними втратами врожайності.

Листкове підживлення добривами також впливає на гормональний баланс, який змінює напрямок пересування поживних речовин і фізіологічні процеси у потрібному напрямку.

Це – унікальна можливість впливати на ріст і розвиток рослин протягом всього вегетаційного циклу, створюючи сприятливі умови для розвитку кожного елемента структури врожайності суниці. Фактори, що впливають на ефективність підживлення:

– будова епідермісу

Воскоподібний наліт та опушення ускладнюють проникнення елементів живлення в метаболічну систему рослини. Включення добрив Амінокат, Райкат, Разормин до складу підгодівлі збільшує ефективність підгодівлі.
– здатність елементів до проникнення через листя Фосфор – найважчий елемент для проникнення через листя. Тому включення до складу добрив Фертіванта(Нутрива Плюс), або включення фосфіту – К2РО3(Атланті, Атланті Плюс) – підвищує ефективність корекції фосфорного живлення.

– форма елементів Водорозчинні мінеральні солі поступаються ефективністюхелатним формам елементів живлення, низькомолекулярні амінокислоти проникають в клітини набагато швидше ніж великі гумінові молекули.

– швидкість біохімічних процесів в клітинах Якщо рослина перебуває у стресі, а активність хлоропластів дуже низька, елементи дуже повільно засвоюються і включаються в обмінні процеси. При високій активності хлоропластів – ефективність підживлення збільшується в кілька разів.

– якість води для приготування розчину (жорсткість, рН) Підвищена жорсткість води впливає на поверхню напруги рідини, а також емульгування і дисперсію, може викликати випадання в осад деяких хімічних елементів і пестицидів. Реакція (рН) розчину впливає на стійкість сполук хімічних елементів та ЗЗР, доступність мікроелементів для живлення рослин. Для підвищення буфферності розчину застосовуються такі добрива, як Амінокат, Разомин, Нутриван Плюс. Для підкислення високо лужної води – Пекацид, Нутриван Дріт.

– рівномірність внесення, розпил робочого розчину. Об’єм робочої рідини, тип оприскувача впливають на досягнення елементів живлення поверхні листя.

 

Вимоги до складу поливної води

	Жорстка вода	М’яка вода	Потреби суниці
Нітрат (NO3-)	5,0	4,0	100-125
Амоній (NH4+)	0,2	0,5	5-25
Фосфор (P)	0,2	0,1	30-45
Калій (K)	5,1	0,1	170-250
Магній (Mg)	9,8	1,2	20-25
Кальцій (Ca)	92	16,2	100-120
Залізо (Fe)	‹0,01	0,03	1,5-1,8
Марганець (Mn)	0,02	‹0,01	0,8-1,0
Цинк (Zn)	‹0,01	‹0,01	0,4-0,6
Бор (B)	0,04	0,04	0,2-0,3
Мідь (Cu)	‹0,01	‹0,01	0,1-0,2
Натрій (Na)	40	9,8	‹50
Хлор (Cl)	53	20,0	‹50
Сульфат (SO4-)	21,2	13,6	‹150
Бікарбонат (HCO3)	294	24,4	25-50
ЕС (в Ms/см-1)	0,778	0,164	1,5-1,8
рН	7,65	7,10	5,5-6,0

 

  Агроприйоми розкриття генетичного потенціалу

Врожайність суниці складається із наступних елементів структури:

– кількість рослин на 1 га

– кількість плодів на 1 рослину

– вага 1 плоду (середній).

Управління елементами структури урожаю протягом вегетаційного періоду сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу суниці.

 

 

Виживання рослин після пересадки

 

Одним з основних і найбільш важливих елементів сучасних інтенсивних технологій вирощування суниці є використання високоякісного садівного матеріалу суниці. Стандартна розсада повинна мати не менше трьох добре розвинених листків (не менше трьох нирок – для розсади «Фріго»), здорову серцевину (ріжок) і світло-коричневе коріння.

Свіжу розсаду пересаджують восени, або навесні. Розсада «Фріго» дозволяє здійснювати посадку в кілька строків для створення ягідного конвеєра.

При весняному пересаджуванні необхідне досягнення вкорінення рослин до початку бутонізації та цвітіння рослини. В інакшому випадку рослина направить всі поживні речовини на ріст коренів в збиток генеративних органів і врожаю в рік пересадки можна не отримати.

При осінньому пересаджуванні важливо, щоб рослина встигла вкоренитися до настання холодів та накопичити цукор в пагонах – для успішної перезимівлі. При ранньому терміні пересадки (серпень) краще закладається плодова нирка на наступний рік, але на плантації доводиться проводити видалення вусів, іноді навіть неодноразово. При висадці суниці в пізні терміни (жовтень-листопад) скорочується обсяг операцій по догляду за молодим насадженнями, але закладка плодової бруньки і перший урожай буде меншим.

Рослина здатна споживати елементи живлення і вологу тільки кореневими волосками, що утворюються в зоні розтягування молодого кореня. Нові корені залишаються активними протягом 7-14 днів. Коріння або коренева зона більш пізнього терміну – вже не функціонує.

Саме тому активне зростання нових коренів є дуже важливим для нормального росту рослини. Якщо на ріст коренів здійснюється негативний вплив, це призводить до СТРЕСУ для всієї рослини.

Коріння не тільки забезпечують рослину водою та поживними речовинами, також вони поставляютьдеякі важливі гормони. Саме нова меристемна тканина кореневих волосків «захоплює поживні речовини з добрив»і виробляє необхідний гормон росту – Цитокінін.

Ріст рослини, а саме ріст коренів або пагонів або ж будь-якої іншої частини рослини залежить від критичного співвідношення Ауксин/Цитокінін. Наприклад, високе співвідношення Ауксин/Цитокінін змушує рослину продукувати більше коренів, а низьке співвідношення – більше пагонів.

Тому, після пересадки рослини, першим агроприйомом є позакореневе підживлення добривом Райкат Старт, 0,3-0,5 л/га на 200 л води або коренева – 0,5-1,0 л/га.

Органо-мінеральне добриво Райкат Старт на основі морських водоростей містить всі необхідні мікроелементи, а також амінокислоти, полісахариди та цитокініни.

Полісахариди і амінокислоти є швидко доступними джерелами енергії для рослин, а також стимулюють розвиток корисної мікрофлори навколо коренів та покращення доступності елементів живлення.

Цитокініни у незначній концентрації потрапляють до рослини і стимулюють ріст вегетативної частини. В кінчиках нового листя починає виробляти ауксин, який сприяє розвитку потужної кореневої системи рослин і гарному її вкоріненню в короткі терміни.

Застосування Райкат Старт після пересадки забезпечує високу приживлюваність розсади, розвиток потужної кореневої системи, підвищення імунітету і стійкості до несприятливих умов.

 

Збільшення кількості плодів

Кількість плодів на рослині визначається наступними факторами:

1.Кількість квіткових бруньок на рослині

2.Кількість розвинених квітконосних пагонів

3. Кількість плодів, що зав’язалися у процесі запилення

Наукою встановлена висока кореляційна залежність врожаю суниці від розміру вкороченого пагону (на 64%) і кількості пагонів (ріжків) – на 36%. Чим більше діаметр пагону та кількість пагонів, тим більша кількість квіткових бруньок буде закладено на рослині.

В залежності від діаметру саджанців варіює кількість листя і плодових бруньок, потенційна врожайність розсади. Загальноприйняті європейські стандарти передбачають поділ «Фріго» – саджанців на кілька класів в залежності від товщини коронки:

-А+ – товщина 15-18 мм – рослини мають в середньому по 3 генеративні бруньки, що дозволяє сформувати 25-30 ягід нормального розміру. Підвищена вартість таких саджанців окуповується за рахунок отримання врожаю в межах 8-10 т/га у рік висадки;

-А – товщина 12-15 мм – ці саджанці закладають 1-2 генеративні бруньки, що дозволяє отримати 10-20 ягід. Урожай в перший рік при дотриманні технології вирощування може бути в межах 4-6 т/га;

-В – товщина <12мм – збір врожаю в рік висадки є економічно недоцільним – неодноразове видалення квітконосів дозволяє сформувати насадження для плодоношення на наступний рік.

Вирощена розсада (WB)

Саджанці. Які мають товщину коронки, що перевищує 18 мм, відокремлюють в окремий клас – WB (waitingbed). Зазвичай їх отримують шляхом пересаджування перших вкорінених розеток (кінець червня – липня) на окрему ділянку з високим агрофоном. При неодноразовому видаленню вусів рослини набирають достатній потенціал для диференціації 4-7 генеративних бруньок в осінній період.

На діаметр укороченого стебла і кількість пагонів впливає гормональний фон рослини і характер ростових процесів.

У верхній точці росту рослини виробляється гормон – ауксин, який визначає обсяг переміщених пластичних речовин, сприяє розвитку кореневої системи. Концентрація ауксинів впливає на стан вегетативних і плодових бруньок: висока – уповільнює зростання, низька – сприяє активізації росту (пробудження).

На вироблення ауксинів впливає температура. При низькій температурі 10-12°С – ауксини слабо виробляються – пробуджуються квіткові пагони, при більш високій температурі нові пагони формуються дуже повільно або не формуються.

Урожай суниці кожного наступного року починає формуватися після збирання плодів. Тому післязбиральний період є дуже важливим етапом вегетаційного циклу суниці. Після спаду високих літніх температур починається новий ріст листя, пагонів, коренів, закладка бруньок – формується урожай наступного року.

Для збільшення діаметру продуктивного пагону і кількості квіткових бруньок на рослині в цей період можливе застосування карбування – агроприйому, спрямованого на гальмування вегетативного росту з метою збільшення закладання плодових бруньок.

Відомі два види карбування: механічне і хімічне.

Механічне– повне фізичне видалення верхньої точки зростання.

Хімічне – зупинка верхньої точки зростання хімічними засобами, шляхом зміни фітогормонального балансу в рослині.

Флорон – це добриво. Спеціальний склад і концентрація компонентів якого змінює співвідношення ауксин-цитокінін, сприяючи перенаправленню поживних речовин з верхньої точки росту на інші органи (корінь, стебло, сплячі бруньки і генеративні органи).

Проведення обробки Флороном в літньо-осінній період після збирання врожаю дозволяє призупинити вегетативний ріст пагонів і сприяє поліпшенню закладки квіткових нирок, збільшення вмісту сухих речовин, визріванню пагонів і підвищення морозостійкості рослин.

Застосування Флорона в період відростання квітконосів сприяє пробудження сплячих бруньок, більш дружньому цвітінню, рівномірному розподілу поживних речовин між квітками і формуються плодами і збільшення виходу стандартної продукції.

 

Підвищення ваги плодів та їх якості

Обсяг продуктів фотосинтезу (ВПФ), накопичений рослиною до фази дозрівання, в силу несприятливих умов, не в повній мірі переміщується до місць зберігання (плоди). Значна частина ВПФ залишається в листках і пагонах, знижуючи накопичення цукру і сухої речовини в плодах – погіршення смакових якостей і товарного виду плодів, їх транспортабельності та лежкості. Допомога рослині в реалізації біологічного потенціалу в репродуктивний період є додатковим резервом підвищення продуктивності суниці.

Сеникація(Десикація)- агрозахід підвищення продуктивності, спрямований на посилення відтоку пластичних речовин з листя до плодів, що формуються для збільшення маси, підвищення якості, прискорення терміну дозрівання. Проводиться на підставі функціональної діагностики спеціальними складами добрив за 15-25 днів до збирання.

Мета застосування сеникації – підвищення врожайності та якості, шляхом зниження негативного наслідку стресу в найвідповідальніший – репродуктивний період.

Завдання – допомогти рослині відновити природне, фізіологічно коректне, поступове, своєчасне переміщення накопиченого обсягу продуктів фотосинтезу (ВПФ) з листового апарату до місць зберігання (плоди).

Вплив підживлення в період наповнення клітин плодів на процес дозрівання на фізіологічному рівні полягає у зміні гормонального балансу. Збільшується утворення етилену і знижується – ауксинів та, особливо, цитокінінів.

Найвище джерело ауксинів – генеративні органи – квітки і плоди, тому саме плоди після цвітіння отримують більшу частину поживних речовин. До коріння в цей період спрямовується мінімальна кількість поживних речовин, що призводить до зупинки росту молодих коренів, зниження поглинання поживних речовин із ґрунту. Гальмування росту коренів призводить до зниження вироблення цитокінінів і зупинку росту листя і пагонів.

 

 

 

Вміст сухих речовин в плодах суниці (% брікс)

Низьке	Середнє	Благосприятливе	Відмінне
6	10	14	16
Високий ризик розвитку захворювань, ураження шкідниками, низька стійкість до заморозків, низька транспортабельність	Підвищений ризик розвитку захворювань, низька транспортабельність	Висока стійкість до захворювань і шкідників, транспортабельність середня	Дуже висока стійкість до захворювань і шкідників, висока транспортабельність

 

Максимальний рівень Брікс для суниці – 16%:
– смак
– колір
– вага
– лежкість

Сеникація регулює гормональний баланс і сприяє збільшенню флоемного струму як до плодів, так і до коріння.

При сеникації обсяг переміщених продуктів фотосинтезу (ВПФ) більше, ніж при природному дозріванні – 20-25%.

K, Mg, B і P сприяють поліпшенню транспортування пластичних речовин з листя в плоди, підвищуючи в них вміст цукру і сухої речовини.

Чим більше цукру накопичуються в плодах та елементах живлення, тим вища вага, кращий смак і забарвлення плодів, їх лежкість і транспортабельність, а також менше накопичується вільних нітратів. При цьому значно підвищується резистентність до захворювань і шкідників.

Для визначення якості наповнення клітин використовують прилад рефрактометр.

Рефрактометр вимірює відхилення або заломлення променів сонця при їх проходженні через сік рослини. Саме тому графік Брікс називається Індекс Заломлення Соку Рослин.

Що змушує світ переломлюватися при проходженні через сік рослин?
1. Кількість вуглеводів (цукрів) в соку.
2. Кількість розчинених мінералів в соку рослин.

Такі елементи, як кальцій, калій, цинк, марганець сприяють переміщенню цукру, але також мають велику атомну вагу. Із-за великої щільності мінеральних речовин та наявності мікроелементів з великою атомною вагою, продукти з високими показниками Брікс важать більше продуктів низької якості.
Підвищення вмісту сухої речовини відносно вільної вологи в клітинах (% Брікс) робить клітину більш стійкою до впливу патогенів і шкідників, а також несприятливих умов. Тому показання рефрактометра можна використовувати для встановлення ризиків, пов’язаних з ураженням хворобами, шкідниками, заморозками.

Середній рівень означає, що рослини ледь мають те, що їм необхідно для нормального функціонування, що сильно послаблює імунітет. Якщо рівень Брікс опускається до 6%, рослини можуть (якщо цього ще не сталося) піддатися атакам великої кількості комах, а також атакам хвороб, так як для високої резистентності

необхідні мікроелементи.
Сеникація підвищує рівень сухої речовини (Брік) суниці на 2-3%.

Крім збільшення ваги плодів смакових характеристик і профілактики захворювань, сеникація необхідна для одержання екологічно чистої ягоди без нітратів.

Нітрати споживаються рослиною з ґрунту. При збалансованому харчуванні і високій активності фізіологічних процесів вони повинні перероблятися в амінокислоти і білки. Надмірне ж накопичення нітратів свідчить про те, що рослини не встигають їх використовувати для біосинтезу органічних сполук.
Калій, магній і інші елементи живлення покращують азотний баланс і підсилюють темпи перетворення мінерального азоту в органічні сполуки, знижуючи рівень вільних нітратів у продукції.
Посилення відтоку пластичних речовин з листя в плоди сприяє більш дружньому дозріванню та поліпшенню умов збирання. Гальмування ферментативних реакцій в клітинах плодів призводить до підвищення їх транспортабельністю і лежкістю.

Добрива для сеникации:
– Келік До
– Атланті
– КелікMg
– Келік B
– Нутрівант Плюс
Підбір добрив проводиться фахівцями ТОВ «Лабораторія №1» за результатами функціональної діагностики рослин.