Мінеральні добрива представлені в трьох основних групах: гранульовані, рідкі та водорозчинні. Найбільшого поширення отримала гранульована форма зважаючи на доступність форми її внесення. Рідкі мінеральні добрива на ринку представлені в наступному асортименті: аміак безводний (який можна швидше віднести до газоподібної формі), аміачна вода, ЖКП (рідкі комплексні добрива) та КАС (карбамідно-аміачна суміш).

Що таке КАС?

КАС – це суміш водних розчинів аміачної селітри та карбаміду (в співвідношенні 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). Щільність рідкого добрива до 1,34 кг/м3.

 

 

Основні технічні характеристики

Найменування показника	КАС-28	КАС-30	КАС-32
Масова частка всього азоту, %	28,0±0,5	30±0,5	32±0,5
Масова частка аміачної селітри, %	37-41	41-46	44-45
Масова частка карбаміду, %	29,5-30,5	32,5-34,5	35-35,5
Масова частка води, %	29-31	24-26	19-20
Вагове співвідношення між карбамідом і селітрою	0,74-0,80
Лужність у перерахунку на вільний аміак, %	0,02-0,3
Щільність, кг/м, при 40 ºС	1 255-1 270	1 285-1 312	1 306-1 326
Температура кристалізації, ºС	-17, не більше	-10, не більше	-2, не більше

Єдине азотне добриво, яке містить три форми азоту:

• нітратний азот – забезпечує миттєве дію. Нітратна форма швидко і повністю поглинається кореневою системою рослин

• амідний азот – в результаті діяльності грунтових мікроорганізмів переходить в амонійну форму, а потім в нітратну. Амідна форма азоту (NH2 +). Досить легко проникає в рослину через листовий апарат, але значно більше часу їй знадобиться, щоб проникнути в рослину через корінь. Для цього амідній формі доведеться трансформуватися спочатку в амонійну, а тільки потім – в нітратну форму, та й то за умови позитивних температур.

• амонійний азот – в процесі нітрифікації переходить в нітратну форму. Амонійна форма (NH4 +) не поглинається ні листям, ні корінням. Їй, як і амідній формі, необхідна участь мікроорганізмів і позитивних температур. Температура навколишнього середовища безпосередньо впливає на швидкість проходження перетворень форм азоту, так як цей процес йде за участю грунтових мікроорганізмів. Як видно з таблиці 1, чим вище температура – тим швидше проходить процес перетворення.

Таблиця 1.

Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Зважаючи на відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу при внесенні, однак наявність аммонийной форми все ж робить мінімальну заделку бажаною, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення. Втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від загального азоту, в той час як при внесенні гранульованих азотних добрив вони досягають 30-40%. На жаль, при внесенні аміачної селітри в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи (наприклад, навесні), значна частина нітратного азоту вимивається з грунтовою вологою, коли він іде нижче корнеобитаемой зони. Азот при цьому стає недоступним для живлення рослин. Для забезпечення оптимального живлення рослин азотом необхідно в першу чергу проводити дробову підгодівлю сільськогосподарських культур, оскільки споживання азоту відбувається протягом усього періоду вегетації. У зв’язку з вищесказаним внесення КАСу навесні – оптимальне рішення. Внесення КАС можна поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші.

– Доцільно використовувати для дрібних підгодівель вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і коренева і позакореневе підживлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і вживаного устаткування КАС розбавляють водою в необхідному співвідношенні або вноситися не розбавляючи.

– Внесення КАС добре поєднується з мікроелементами.

Необхідність позакореневих підгодівель обумовлюється наступними факторами: стресовими ситуаціями (низькі температури, заморозки, недолік вологи і т.п.), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що сповільнює темпи росту і розвитку. В умовах низьких температур або нестачі вологи в грунті поглинання поживних речовин значно сповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро-і мікроелементів в зернових наступають у фазі виходу в трубку – колосіння. Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення з грунту вичерпуються або їх засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневе (листові) підгодівлі КАСом.

При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листову поверхню значно вище, ніж при засвоєнні з добрив, внесених у грунт. Амідна форма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур.

Листову підгодівлю можна поєднувати з внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин, але необхідно розбавляти КАС водою в співвідношенні 1: 1 або 1: 2 (в залежності від температурного режиму).

 

     КАС – суміш розчинів карбаміду і аміачної селітри. Це добриво має ряд переваг перед твердими добривами. При його застосуванні скорочуються втрати поживних речовин і знижується забруднення навколишнього середовища, підвищується ефективність за рахунок більш рівномірного внесення добрив. Температура кристалізації розчинів КАС підвищується з ростом процентного вмісту азоту від мінус 18 °С для КАС-28 до мінус 2 °С для КАС-32. Температура замерзання для розчинів усіх марок мінус 26 °С. Освіта кристалів і короткочасне розчинів КАС в складських ємностях не представляє великої небезпеки, так як з підвищенням температури кристали розчиняються і удобренню повністю відновлюють свої властивості. Додавання в розчини КАС фосфатів амонію значно знижує їх корозійну активність. Щільність КАС в середньому становить 1,3 г/см3. В’язкість розчинів КАС при температурі 20 °С в середньому дорівнює 5 мПа, що в кілька разів нижча в’язкості ЖКП 10-34-0, рН розчинів 7-8. Щільність КАС в сильному ступені залежить від температури навколишнього середовища, тому при визначенні дози цього добрива в кожному конкретному випадку необхідно перевірити його витрата за 1 с.

 

Чому ж переважніше КАС?

Одна з найважливіших переваг КАС полягає в його високій технологічності:

• Внесення КАС як рідких добрив набагато рівномірніше, ніж твердих, гранульованих.

• Внесення КАС можна поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші.

• Доцільно використовувати для дрібних підгодівель вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і коренева і позакореневе підживлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і вживаного устаткування КАС розбавляють водою в необхідному співвідношенні або вноситися не розбавляючи.

• Внесення КАС добре поєднується з мікроелементами. Необхідність позакореневих підгодівель обумовлюється наступними факторами: стресовими ситуаціями (низькі температури, заморозки, недолік вологи і т.п.), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що сповільнює темпи росту і розвитку. В умовах низьких температур або нестачі вологи в грунті поглинання поживних речовин значно сповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро-і мікроелементів в зернових наступають у фазі виходу в трубку – колосіння. Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення з грунту вичерпуються або їх засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневе (листові) підгодівлі КАСом. При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листову поверхню значно вище, ніж при засвоєнні з добрив, внесених у грунт. Амідна форма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур. Листову підгодівлю можна поєднувати з внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин, але необхідно розбавляти КАС водою в співвідношенні 1: 1 або 1: 2 (в залежності від температурного режиму).

КАС – це, перш за все дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Крім всіх вище зазначених переваг КАС не забруднює навколишнє середовище, покращує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на його внесення значно нижче, ніж інших добрив. КАС можна використовувати в такі терміни і способи:

1. Восени – під основний обробіток.

2. Навесні – під передпосівний обробіток.

3. В період вегетації сільськогосподарських культур для кореневої і позакореневого підживлення.

Норми і дози внесення КАС залежать від виду культури, терміну і способу внесення, попередника та інших факторів. При внесенні КАС необхідно використовувати розпилювачі для крупнокрапельна внесення рідких добрив.

Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну і похмуру погоду цю роботу можна проводити протягом дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі вище 20 ° С, низькій відносній вологості повітря (менше 56%), в сонячний день, так як в цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Особливо схильні опіків молоде листя рослин. Найбільш ефективна обробка КАСом в похмуру погоду. При використанні КАС як позакореневого підживлення рН розчину повинна бути в межах 8-9. Ефективність цього добрива багато в чому залежить від погодних умов. Відразу після проливних дощів, сильної роси застосовувати КАС не можна, так як опади роблять структуру верхньої пластинки листа більш проникною (відповідно більш чутливою), тому обробка посівів повинно проводитися після висихання листя рослин. Оптимальний час доби для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечірнє, так як поглинання азоту вночі протікає повільніше. Підводячи підсумки переваги внесення КАС перед гранульованими добривами можна відзначити такі переваги і недоліки:

ПЕРЕВАГИ • Висока ефективність застосування в будь-яких кліматичних зонах, в тому числі посушливих. • Більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу по площі. • Можливість використання на різних стадіях вегетації культур. • Швидке проникнення в грунт без необхідності обов’язкової закладення. • Можливість прим’яти в системах mini-till і no-till. • Пролонгованість дії. • Скорочення технологічних витрат завдяки можливості суміщення внесення КАС у суміші з пестицидами та іншими рідкими мінеральними добривами (в першу чергу з мікроелементами). • Низька вартість одиниці діючої речовини в порівнянні з гранульованими формами. • Відсутність біурета.

НЕДОЛІКИ • Ризик опіків рослин, обумовлений нормою внесення, фазою і особливістю вегетації культури, погодними умовами. • Потрібні особливі умови транспортування, зберігання. • Необхідність спеціальної техніки для внесення.

Однак зазначені недоліки досить легко усуваються. Потрібні особливі умови перевезення КАС, які обмежуються перевантаженням автотранспорту (зважаючи високої щільності КАС). Тому рекомендується заповнювати ємності не більш ніж на 80%. Присутність антикорозійних добавок зводить корозію вуглецевих сталей практично до нуля.

Будь обприскувач може бути переобладнаний під внесення КАС, для цього необхідно:

– Замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні, нержавіючі, або склопластикові;

– Для проведення позакореневого підживлення замінити щілинні форсунки обприскувачів на дефлекторні.

Розмір крапель, які розпилюються обприскувачами при внесенні засобів захисту рослин (гербіцидів, фунгіцидів), не перевищує 0,3 мм. Це робиться для того, щоб краплі потрапляли на шкідників і затримувалися на листках, тим самим захищаючи їх від фітофагів.

Але при підживленні КАС потрібно домогтися такого розміру краплі, щоб речовина скочувалося з рослини, тільки змочивши лист. В іншому випадку воно може отримати опік. А дефлекторні форсунки якраз дають потрібний крупнокрапельне розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані виключно при внесенні з гербіцидами при обов’язковому розведенні КАС з водою;

– Для роботи у вітряну погоду використовувати подовжувальні шланги.

 

І все-таки КАС:

1. Для внесення гранульованих добрив необхідна волога, щоб гранула змогла розчинитися і вбратися рослинами. Але в умовах нашої агрокліматичної зони такий період, коли волога доступна і знаходиться в необхідній кількості – дуже нетривалий. Тому перехід на використання КАС розширює строки внесення добрива, тим самим знижуючи навантаження на технічну систему і гарантовано забезпечуючи підгодівлю культури, зменшуючи ризик «Не попадання в технологічні терміни».

2. При використанні гранульованих добрив є обмеження в часі через необхідність внесення їх по мерзлоталому грунту, щоб техніка змогла зайти в поле і не наробити колій. Зараз ця проблема знята, КАС вноситься не тільки по мерзло-талому грунті, але і в більш пізній період, КАС стікаючи по рослинах, швидко вбирається в грунт і живить рослини. 3. Внесення КАСу по полю більш рівномірно і набагато якісніше внесення гранульованих добрив розкидачі-лійками.

4. Для внесення КАС потрібно значно менше допоміжної техніки, ніж при внесенні гранульованих. Логістика простіше й ефективніше: менше витрачається часу на завантаження, транспортування добрив. А весняний день, як відомо, рік годує.

5. Крім того, при використанні даного добрива продуктивність агрегатів набагато вище. 6. КАС працює як через листя, так і через коріння, завдяки тому, що в ньому три форми азоту, через листову поверхню засвоюється амидная форма, а нітратна і амонійна – через кореневу систему.

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КАС

Оприскуванння рослин добривом КАС може викликати появу на листі некротичних плям або пошкодження тканини. Ступінь пошкодження листя залежить від культури, фази її розвитку, дози добрива і, особливо, погоди. Чим більше стадія розвитку рослин – тим нижче концентрацію КАСу можуть вони витримати.

Мінімальна температура повітря – 8оС (якщо температура нижче – починається кристалізація, забивається система, шланги обприскувача). Дуже важливе для озимої пшениці перший весняний внесення КАСу. Через те, що навесні в грунті практично не залишається азоту, а рослини пробуджуються від зими і вимагають поживних елементів, перший полив КАСом як не можна краще забезпечує культуру азотом. Доза КАСу в цей період (кущіння – початок весняного відростання) 100 кг/га. Другий полив – кущіння перед виходом в трубку – 150 л/га на планований урожай зерна 5-6 т/га. На озимому ріпаку доза КАС вище. Вноситься КАС методом поливу на озимому ріпаку дозою 200 – 250 кг/га по мерзло-талої грунті. На ярих зернових культурах – 100 кг/га у фазі 3 листа – початок кущіння. Вносити КАС не рекомендується, коли температура повітря перевищує +20 оС, і вологість повітря – більше 56%, так як можливі опіки рослин. Допустимо внесення КАСу при температурі вище, ніж +20 оС, але низькими дозами розчину (60-80 л/га) та за умови розбавлення водою 1: 1. Так, застосувавши суміш КАСу 200 кг/га і розчину сульфату амонію 100 кг/га на озимій пшениці в фазі 35 (середина трубкування) крупнокрапельне поливом – були отримані опіки кінчиків листя, культура призупинила свій розвиток на кілька днів.

     Не можна вносити рідкі добрива КАС, регулятори росту і фунгіциди в дощову погоду. Строки внесення добрива на озимих часто збігаються з термінами обробки посівів гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Тому внесення рідкого азотного добрива КАС легко комбінувати із засобами захисту рослин від бур’янів і хвороб, але за умови обов’язкового розбавлення водою.

Досвід застосування розчинів КАС показав, що при основному внесенні вони є високоефективними добривами, рівноцінні аміачної селітрі, мочевине і рідкого аміаку по дії на урожай сільськогосподарських культур. Ефективно використовувати КАС і для позакореневих підживлень. Першу весняну підгодівлю озимих культур необхідно проводити після сходу снігу при відновленні вегетації рослин, в період кущіння, витрачаючи 30-60 кг азоту на 1 га. Подальше збільшення дози азоту при підживленні КАС в фазу кущіння небажано через можливість утворення підвищеної кількості непродуктивних стебел. Крім того, висока концентрація солей на листкової поверхні може викликати сильні опіки рослини, до яких рослини особливо чутливі в фази виходу в трубку і початку колосіння. Тому разова доза азоту в цей час не повинна перевищувати 20-30 кг на 1 га. Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну і похмуру погоду цю роботу можна проводити в перебігу дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі вище 20 ° С, низькій відносній вологості повітря, в сонячний день, так як в цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильні опіком молоде листя рослин. Всі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га викликають деякі опіки рослин. Однак не призводять до зниження врожаю. КАС можна застосовувати під всі сільськогосподарські культури, але найбільш доцільно під зернові культури. Наприклад, збільшення врожайності озимого жита по відношенню до фосфорно-калійному фону при використанні аміачної селітри склало 18 ц/га, сечовини – 16, КАС – 23 ц/га.

КАС по порівнянні з аміачною селітрою, сечовиною, аміачною водою і безводним аміаком має ряд переваг, що значно підвищує її ефективність:

– На відміну від інших рідких добрив розчини КАС практично не містять вільного аміаку, що виключає втрати азоту при внесенні в грунт.

– При внесенні КАС досягається точне дозування та рівномірність його розподілу по площі (не більше 2%, в той час як у твердих туків 20-30%)

– Розчини КАС можна використовувати як позакореневого підживлення рослин.

 

Анатолій Чуприна, Агроном-консультант ТОВ «ЕКО-БІО-ТЕХ» тел., 050-107-11-21