Для отримання товарної продукції при відповідній кількості вегетативної маси томати споживають:

• Відкритий ґрунт  (урожайність 40-50т/га): Азот – 100-150 кг/га; Фосфор – 40-70 кг/га; Калій – 150-300 кг/га, Магній 20-30 кг/га

• Закритий грунт (врожайність більше 100т/га): Азот – 200-600 кг/га; Фосфор – 100-200 кг/га; Калій – 600-1000 кг/га; Магній 40-60 кг/га. Найбільше споживання трьох найважніших поживних речовин спостерігається в період квітнення та при достиганні перших плодів.

 

Агрохімічний аналіз рослин

Нормальний вміст сухої речовини в листках здорової рослини: 2,8 – 4,9% N;  0,4 – 0,7% P2O5; 2,7 -5,9% K; 0,4-0,9 % Mg; 2,4 – 7,2 % Ca; 1,0 – 3,2 % S; 32 – 97 ppm*B, 10 – 16 ppm Cu, 101 – 291 ppm Fe, 55 – 220 ppm Mn, 0,9 – 10,0 ppm Mo, 20 – 85 ppm Zn.

Рівні дефіциту: менше 0,2 % P, менше 1,5% K в вегетативну стадію або менше 2,5% К на стадії формування плодів, менше 1% Са, менше 0,3% Mg. Всі вимірювання в сухій речовині.

ppm* – одна мільйонна частина

Важливо!

Серед усіх мінеральних добрив азотні є найбільш небезпечними при передозуванні: надлишок азоту накопичується в овочах у вигляді нітратів нітритів, шкідливих для здоровя людини.  Нітрати в рослинах накопичуються не лише при надлишку азоту, але й при дефіциті молібдену та заліза, які сприяють відновленню нітратного азоту (NO₃) до аміачного (NH₄).

N Азот

Симптоми дефіциту:

Рослина стає жовто-зеленою, без енергії. Коріння тонке та слабке.

При нехватці азоту у томата листки бувають дрібними, зелено-жовтого кольору, а жилки на нижній стороні листка мають блакитно-червоний відтінок. Стеблини можуть бути такого самого кольору, плоди дрібні, деревянисті.

Потреби культури

Культурі необхідно приблизно 5,3 – 6,5 кг Nна тонну зібраних томатів. Дозування азоту залежить від місцевих умов, енергії рослини та внесення будь-яких органічних речовин.

P Фосфор

Симптоми дефіциту:

Рослина темнішає, синьо-зелений колір з малиновою нижньою частиною нижніх листків. Чахлий ріст.

Нестача фосфору у томату викликає закручування всередину частин листка.

Потреби рослини:

Культурі необхідно приблизно 0,7 – 1,0 кг P₂O₅на тонну зібраного врожаю. Дозування фосфору залежить від місцевих умов, енергії рослини та від будь-яких органічних речовин, які вносяться до грунту. Великі дози фосфатів зазвичай вносяться при посадці для вкорінення рослини.

К Калій

Симптоми дефіциту:

Хлороз кінчиків та границь листків з появою некрозу. Старі листки висихають та розсипаються. Нерівномірне достигання плодів є характерним при нехватці калію.

При нестачі калію спостерігається курчавість молодого листя та крайовий опік на старих.

Потреби культури:

Культурі необхідно приблизно 6,0 – 7,5 кг К₂О на тону зібраного врожаю. Дозування калію залежить від місцевих умов. Також дозування залежить від будь-яких органічних речовин, що вносяться в грунт. При великому навантаженні плодами необхідно збільшити дозування калію.

Дефіцит калію веде до скорочення площі фотосинтезу на листку та зниження врожаю.

Са Кальцій

Симптоми дефіциту:

Молоді листки деформовані на кінцях. Поверхня листка висихає починаючи з кінчиків та границь почорніння плодів показує характерне порушення під назвою «вершинна гниль»).

Нестача кальцію найбільш помітна на молодих листках, які стають хлоротичними (утворення світло-жовтих плям); старі, навпаки, стають темно-зеленими та збільшуються в розмірі. У томату при цьому спостерігається вершинна гниль (особливо при вирощуванні в теплицях з високою вологістю повітря).

Потреби культури:

Культурі необхідно приблизно 2,7 – 3,5 кг СаО на тонну зібраних плодів. Кальцій життєво важливий для швидкого поділу клітин листя та плодів. Більша частина кальцію необхідна рослині поки плоди не виростуть до 25% від їхнього кінцевого розміру. Після цього потреба в кальцію виникає в період інтенсивного росту плодів ї. Саме тому дуже важливо, щоб томати постійно отримували кальцій на протягом збору врожаю.

Cl Хлор

Потреби культури:

Ці листки мають неправильну форму з вираженим міжвенним хлорозом. Рослини потребують відносно високу концентрацію хлориду в тканинах. Хлорид дуже поширений в ґрунті, досягає високої концентрації в солончаках, але в вилужених ґрунтах може спостерігатись його дефіцит. Найбільш розповсюджені ознаки дефіциту – хлороз та в’янення молодого листя. Хлороз формується на міжсудинні частини листових пластин. При більш сильному дефіциті поверхня зрілих листків набуває бронзового забарвлення. Зазвичай культури толерантні до хлору, але деякі види, такі як авокадо, кісткові та виноград чутливі до хлору та показують токсичність навіть при низькому вмісті хлору в ґрунті.

Граничний вміст хлору в тепличному ґрунті для томатів складає 0,02% на повітряно-сухій площі.

Mg Магній

Симптоми дефіциту:

Жовтий хлороз між судинами старого листя, іноді супроводжується некрозом. Зазвичай границі листків залишаються зеленими, поки дефіцит не стане більш сильним.

Потреби культури:

Культурі необхідно приблизно 0,7 – 1,0 кг MgO на тону зібраного врожаю. Дозування магнію повинно залежати від місцевих умов, таких як вміст цього елементу в грунті. Магній необхідний протягом всього періоду збору врожаю, хоча симптоми дефіциту з’являються в період сильного навантаження плодами, коли дозування магнію збільшується, а споживання цієї поживної речовини дуже швидке.

S Сірка

Симптоми дефіциту:

Листя рослин набувають світло-зелене забарвлення, а пізніше жовте, частково з червоним відтінком. На відміну від нестачі азоту (який спочатку проявляється на старому листі), нестача сірки проявляється спочатку на молодому. Стеблини стають тонкими, тендітними, задерев’янілими та жорсткими.

Сірка бере участь в обміні та транспорті речовин, в загальних процесах іонної рівноваги в клітинах рослин. Входить до складу білків, будучи одним з вихідних продуктів для біосинтезу амінокислот.

В Бор

Симптоми дефіциту

Пожовтіння кінчиків нижніх листків – один з перших симптомів. Вразливість листя – характерна ознака. Коричневе забарвлення кінчиків листя зазвичай асоціюється із розривом головної артерії листка в результаті характерної вразливості.

При нестачі бору точка росту стебла томату чорніє, а в нижній частині починають рости нові листки, живці молодого листя стають ламкими. На плодах формуються бурі плями відмерлої тканини.

Потреби рослини:

Для культур з довгим періодом збору врожаю та високим потенціалом врожайності (більше 100 т/га) рекомендується постійне внесення бору, так як резерви ґрунту не дають достатньої кількості бору. Здорові листки містять приблизно 30-80 мг/кг В в сухій речовині. Корекція дефіциту можлива при використанні листкових оприскувачів Келкат В (В-21%). Бор легко вимивається з легких типів ґрунтів, особливо при використовуванні важкого зрошування. Надлишок бору може легко призвести до токсичності.

Fe Залізо  

Симптоми дефіциту:

Молоде листя набуває жовто-зелене забарвлення, потім забарвлення стає лимонно-жовтим та жовто-білим при посиленні дефіциту. Симптоми починають проявлятись з основ листя. Ознаки нестачі заліза: затримується ріст рослини, наймолодше листя стає хлоротичним. При гострому дефіциті листя білішає і лише жили листя по краях залишаються зеленими. Із старих листків в молоді залізо не пересувається.

Потреби культури:

Для культур з довгим періодом збору врожаю та високим потенціалом врожайності (більше ніж 100 т/га) рекомендується постійне внесення заліза, так як грунт не може забезпечити такої кількості. Здорове листя містить приблизно 250 мг/кг Fe в сухій речовині. Корекція дефіциту можлива при використанні листкових оприскувачів Келкат Fe (Fe – 6%, хелатуючий агент EDDHA).

Zn Цинк

Симптоми дефіциту:

характерна неправильна хлоротична крапчастість, котра швидко розвивається в некротичні плями різного розміру. Симптоми спочатку помітні на старому листі, потім поширюються на всю рослину.

При нестачі цинку в томата утворюються ненормально дрібні хлоротичні листки, що нагадують дрібнолистність плодових дерев.

Потреби культури:

Для культур з довгим періодом збору врожаю та високим потенціалом врожайності (більше ніж 100 т/га) рекомендується постійне внесення цинку, так як запасів з ґрунту не вистачає. Здорове листя містить приблизно 35 – 100 мг/кг Zn в сухій речовині. Корекція дефіциту можлива за допомогою листкових оприскувачів Келкат Zn (Zn – 15%, хелатуючий агент EDTA).

Mn Марганець

Симптоми дефіциту:    

Зазвичай починають проявлятись на наймолодших листках, де хлороз між судинами листка контрастує з неоднорідно забарвленими темно зеленими судинами листя. При подальшому розвитку дефіциту місця між судинами стають більш жовтими порівняно з дефіцитом заліза, при якому пожовтіння починається з основи листка.

Потреби культури:

Для культур з довгим періодом збору врожаю та високим потенціалом врожайності (більше ніж 100 т/га) рекомендується постійне внесення марганцю, так як запасів з ґрунту не вистачає. Здорове листя містить приблизно 100-300 мг/кг Mn в сухій речовині. Корекція дефіциту можлива за допомогою листкових оприскувачів Келкат Mn (Mn – 13%, хелатуючий агент EDTA).

Mo Молибден

Симптоми дефіциту: 

Перша та друга пари листків томату при нестачі молібдену жовтіють, закручуються краями наверх: хлороз розповсюджується між жилками на всю пластину листка.

Молібденове голодування може викликати зменшення формування аскорбінової кислоти, що тягне за собою пониження інтенсивності фотосинтезу в результаті падіння регенерації хлорофілу.

Організація мінерального живлення

Ціль – отримання рентабельної, повноцінної товарної, екологічно чистої та корисної продукції. Томати виділяються серед овочів високими смаковими якостями, наявністю великої кількості аскорбінової кислоти, каротину, яблучної та лимонної кислоти, мінеральних солей, цукрів та ароматичних речовин. Вміст поживних речовин в плодах багато в чому залежить від особливостей сорту, місця вирощування, прийомів агротехніки, але в першу чергу – від системи мінерального харчування.

Правильно вирощені та повністю дозрілі томати в середньому вміщують:

• Води – 93,8%
• Сухої речовини – 6,2%
• Цукрів – 3%
• Яблучної кислоти – 0,5%
• Клітковини – 0,8%
• Білків – 1%
• Мінеральних речовин – 0,6%

 

Вітаміни та мінеральні речовини ( в мг на 100 г сирої маси):

• Вітамін С – 25 мг
• Вітамін В1 – 12 мг
• Вітамін В3 – 7 мг
• Каротин – 2 мг
• Калій – 316 мг
• Магній – 51 мг
• Натрій 125 мг
• Кальцій – 43 мг
• Залізо – 0,6 мг
• Фосфор – 20 мг

Смак томату залежить від якості м’якоті внутрішніх та зовнішніх стінок  плоду, абсолютного вмісту цукрів та цукрокислотного коефіцієнту (відношення кількості цукру до кількості кислот): чим більший цукрокислотний коефіцієнт (7-12) при високому вмісті цукру, тим кращий смак помідорів. При нестачі світла та тепла, надлишку азотних добрив, надлишку вологи в ґрунтах та повітрі плоди стають водянистими, менш солодкими та містять менше вітаміну С. Своєчасний помірний полив, внесення необхідної кількості перегною та фосфорно-калійних добрив підвищують смакові якості томату та їх цінність.

Вибір добрив ….або технологій

В умовах виробництва основним завданням є – отримання прибутку. Зробити вітчизняну продукцію рентабельною та конкурентоспроможною можливо лише із застосуванням сучасних технологій мінерального живлення.

Організація повноцінного мінерального живлення потребує професійного підходу. Агроном повинен знати яка кількість елементів живлення і коли потрібна рослині, щоб досягнути бажаної врожайності. Беручи до уваги масу факторів: збалансованість, доступність, антагонізм та ін..

Так, наприклад, Закон мінімуму Лібіха говорить: Повноцінний розвиток рослини залежить від того елементу харчування, який присутній в мінімальній кількості.

За даним законом, від речовини, концентрація якої лежить в мінімумі, залежить ріст рослин, величина та стійкість їх до врожайності… При цьому, по закону мінімуму дефіцит будь-якої однієї речовини не компенсується надлишком всіх інших. Якщо в ґрунті багато азоту, калію та ін.. поживних речовин, але не вистачає фосфору (або навпаки) рослини будуть нормально розвиватись лише до тих пір, поки не засвоять увесь фосфор. Фактори, які стримують розвиток організмів через дефіцит або їх надлишок порівняно з потребами називаються лімітуючими.

У відповідності із законом толерантності надлишок будь-якої речовини може бути так само шкідливий, як і нестача., тобто все добре в міру.

За ім’ям вченого названо образне представлення цього закону – так звана «бочка Лібіха». Суть моделі полягає в тому, що вода при заповнені бочки починає переливатись через найменшу дошку в бочці і довжина останніх не має значення. Наприклад, якщо калію в ґрунті лише 20%  від необхідної норми, а фосфору – 50% від норми, то лимітуючим фактором буде нестача калію. Необхідно в першу чергу підгодувати рослину саме калієм.

 

 

Мінеральне живлення. Базові принципи

Основне внесення NPK перед посадкою в залежності від аналізу ґрунту.

рН ґрунту – 6.5

50 N – 100 P2O5 – 100 K20 – 50 MgO (кг/га).

Послідуючі дози добрив для фертигації залежать від тривалості сезону та потенціалу врожайності.

Вимоги до складу поливної води

Елементи живлення	Жорстка вода	М’яка вода	Потреба томатів
Азот – N (NO3-N)	5,0	4,0	125-150
Карбамід – N (NН4-N)	0,2	0,5	5-25
Фосфор (Р)	0,2	0,1	40-50
Калій (К)	5,1	0,1	225-250
Магній (Mg)	9,8	1,2	35-55
Кальцій (Са)	92	16,2	125-165
Залізо (Fe)	<0,01	0,03	1,5-1,8
Марганець (Mn)	0,02	<0,01	0,8-1,0
Цинк (Zn)	<0,01	<0,01	0,4-0,6
Бор (B)	0,04	0,04	0,2-0,3
Мідь (Cu)	<0,01	<0,01	0,1-0,2
Натрій (Na)	40	9,8	<50
Хлор (Cl)	53	20,0	<50
Сульфат – S (SO4)	21,2	13,6	<150
Бікарбонат (HCO3)	294	24,4	40-70
ЕС (в mS см -1)	0,778	0,164	2,0-2,5
pH	7,65	7,10	5,8-6,5

 

Мінеральне живлення

В господарстві, як і в хімії, не  повинен залишатись поза увагою основний хімічний закон зберігання речовин. Речовина лише зазнає різні фізичні та хімічні зміни, змінює місце і форму, але не твориться і не пропадає. При рості, наприклад, рослини вона не сама з себе збільшується в масі, вона росте лише тому, що поглинає гази з повітря, а своїм корінням із землі всмоктує воду разом з речовинами, що в ній розтворились. Поживні речовини, що доставляються в рослину з повітря, завжди одні й ті ж самі і ніколи не закінчується. Ситуація з їх вмістом в ґрунті зовсім інша. Якщо нічого не робити для поповнення поживних речовин, то ґрунт, втрачаючи їх з кожним днем повинна збідніти.

Мінеральне живлення – настільки ж унікальна властивість рослини, як і фотосинтез. Саме ці дві функції лежать в основі автотрофності рослинного організму, тобто здатності будувати своє тіло з неорганічних не органічних речовин. Причому, управління кореневим живленням рослин значно легше, регулювання повітряного живлення – засвоєння CO2.

 

Фертигація

Фертигація – це спосіб удобрення рослини за допомогою подачі розчинених мінеральних речовин разом з поливною водою.

Вона дозволяє підтримувати в ґрунті необхідний рівень концентрації елементів живлення на ґрунтах з високою поглинальною здатністю, бідних на поживні речовини. Фертигація економить затрати труда та енергії на внесення добрив порівняно з традиційними методами. На відміну від звичайної іригації з використанням великих доз палив, дозволяє не лише ефективно використовувати добрива, але й запобігати забруднення ґрунтових вод, не створює умов вторинного засолення.

Фертигація дозволяє: застосовувати поживні речовини в правильному дозуванні в потрібний в потрібний період розвитку рослини:

• Невеликі дози добрива
• Дозування збільшується в період росту плодів
• Зменшення дозування в кінцевому циклі розвитку рослини
• Це дає рослину необхідну кількість добрива на всьому етапі його розвитку.

 

Потенціал врожайності томатів 25 – 500 т/га!

Високі врожаї = високі потреби в живленні

 

Вирощування розсади

Одним з основних факторів, що обумовлює розвиток рослин після висадки на постійне місце, є якісна розсада. Вона повинна бути вирівняна по величині, з правильно сформованим конусом росту, без механічних, фізіологічних та хімічних пошкоджень, а також здорової та чистої від шкідників. Рослини правильно сформованої розсади характеризуються не дуже товстим, але сильним стеблом з добре розвиненими та нормально забарвленим листям. Небажано висаджувати рослини з блідим листям, так як ця ознака свідчить про неправильний полив (частіше за все надлишковий) та недостатньому підживленні, а також з листям надто інтенсивного забарвлення, викликаного передозуванням добривами та дефіцитом вологи.

Найкращий спосіб вирощування розсади томатів – це вирощування без пікіровки в касети.

Розсаду томатів можна вирощувати в ґрунті бідному на органіку, краще в готовій ґрунтовій суміші для пасльонових культур.

Насіння томатів рекомендується висівати в глибину 1,5-2 м.

При оптимальній та постійній температурі ґрунту 24-26⁰С, сходження з’являються на 4-5 день.

Якщо температура нижче 24-26 С або часто змінюється, насіння томатів сходить дуже повільно або загниває!     

В перший тиждень після сходжень потрібно підтримувати температуру 15-17⁰С вдень та 11-13⁰С вночі, що охороняє розсаду від витягування. Через тиждень температуру повітря необхідно підвищити: вдень в сонячну погоду до 20-22⁰С, в похмурну до 16-18⁰С, а вночі до 12-14⁰С.

Поливати розсаду потрібно помірно, поживним розчином комплексних добрив, збільшуючи їх концентрацію.

Полив – підгодівлю проводять розчином Райкат старт три рази:

1. Поява 2 сім’ядоль, на 5-6 день 20 мл Райкат старт на 100 л води.
2. Поява перших двох різних листків, Райкат старт 150 мл на 100 л води.
3. За 1-2 дні до висадки Райкат старт 250-300 мл. на100 л води.

За 10-15 днів до посадки на постійне місце, потрібно розпочати загартовування рослин, понижуючи поступово температуру повітря.

Температура ґрунту в процесі вирощування розсади повинна бути не нижчою 18-20⁰С!

Якщо рослині буде холодно, то листки будуть з фіолетовим відтінком. Таке забарвлення говорить про фосфорне голодування з причини поганої роботи кореневої системи при низькій температурі. Необхідно підвищити температуру та підгодувати рослину 2% розчином добрива Нутрівант Плюс з підвищеним вмістом фосфору наприклад, 0-40-25+2 Mg+2B).

Розсаду томату потрібно висаджувати на грунт у віці 35-45 днів.

Через добу після висадки, для 100% приживлюваності, її необхідно обробити «по листку» розчином Райкат розвиток з розрахунку 250-300 мл на 100 л води або в систему краплинного поливу 3-4 л на га. Томати ростуть та плодоносять на будь-яких ґрунтах. Однак, для отримання багатого врожаю – краще, якщо це будуть плодородні суглинки, добре аеровані, волого місткі, з високим вмістом гумусу та поживних речовин, з реакцією ґрунту близькою до нейтральної (рН – 6,5).

Розсаду бажано висаджувати на постійне місце в похмурний день або ввечері.

Рослини томату, за умовою переважно фосфорно –калійного живлення, загартовування розсади та обмеженого її поливу при вирощувані, можуть, після висаджування в грунт, винести тимчасове пониження температури повітря до +3⁰С.