Ризикувати, відмовляючись від знезараження насіння, не варто!
Хвороби, що переносяться насінням і з’являються на ранніх стадіях росту рослин, а також комахи, які пошкоджують сходи молодих рослин, можуть надати величезний спустошуючий вплив на урожай. Спеціальна обробка насіння перед сівбою мала величезне значення протягом усієї історії людства і не втратила свого значення сьогодні.
На насінні виявлено близько 55 видів мікроорганізмів. Мікрофлора, яка зустрічається на насінні, може бути паразитичною (головня, гельмінтоспоріоз, фузаріоз, септоріоз та ін.) і сапротрофною (аспергілли, мукор, альтернарія і ін.).
Деякі сапротрофи в певних умовах здатні переходити до паразитування й частково або повністю руйнувати зерно, змінюючи фізичні властивості і хімічний склад. При цьому значної шкоди вони завдають у період зберігання насіння, знижуючи їх якість і викликаючи навіть загибель. Уражене сапротрофними грибами насіння при зберіганні здатне перезаражатись. Це відбивається на посівні якості, тому що знижується схожість. На практиці, нерідкі випадки, коли насіння з високою енергією (94-96%) мали низьку схожість – 76-78%. При біологічному аналізі виявлялося, що це насіння в значній мірі були заражені Penicillium.
Гриби роду Alternaria заселяють насіння під час розвитку рослини в полі до збирання. Зараження відбувається в період цвітіння, молочної та молочно-воскової стиглості хлібних злаків, гриб є однією з причин розвитку чорного зародка. Зернові культури уражуються альтернаріозом повсюдно. Шкідливість альтернаріозу безпосередньо залежить від кліматичних умов, при яких відбувається дозрівання зерна і умов його зберігання. При порушенні нормальних умов зберігання насіння альтернаріоз може викликати пліснявіння і зниження його посівних якостей. Також слід враховувати, що багато видів альтернарії здатні утворювати токсини, які небезпечні для людини, тварин і можуть чинити негативний вплив на насіння і проростки. Відносно шкодочинності альтернаріозу дані суперечливі, гриби цього роду вимагають подальшого вивчення.
Передпосівна обробка насіння повинна бути складовою частиною інтегрованого захисту рослин, яка включає сучасну організацію фітосанітарних заходів, які передбачають не прости винищення окремих видів шкідливих організмів, а довгострокове стримування їх комплексу на безпечному рівні. Ми закликаємо аграріїв не ризикувати майбутнім урожаєм і його якістю, відмовляючись від протруювання насіннєвого матеріалу.
Передпосівна обробка насіння є єдиним засобом боротьби з такими небезпечними патогенами, як сажкові хвороби зернових. Тільки ця процедура забезпечує захист рослин в найбільш уразливий момент – під час проростання і початковий період зростання. Трапляється так, що в господарствах не отримують бажаного результату від передпосівної обробки насіння. Справа в тому, що на ефективність протруєння впливає цілий ряд факторів. Один з них – якість сортування насіннєвого матеріалу і очищення від пилу, фрагментів колоскових лусочок, остей, стебел, щуплого і битого насіння. Таким чином, слід пам’ятати, що протруєнню підлягає тільки кондиційне насіння, що пройшло сортування і перевірку на схожість. Не можна протруювати сильно пошкоджене насіння або з підвищеною вологістю. Воно поглинає неприпустимо велику кількість препарату, плівкоутворювальні речовини не розподіляються повністю по поверхні насіння, пил поглинає до 30% протруйника. Оброблений насіннєвий матеріал необхідно зберігати в сухому, прохолодному, добре провітрюваному приміщенні. В ідеалі це повинно бути кондиційне, відкаліброване насіння, що належать середній частині колоса і володіє підвищеною біологічною активністю.
У сільському господарстві використовують засоби для обробки насіння на основі багатьох діючих речовин – тебуконазолу, ципроконазолу, тритиконазолу і ін. Препарати на основі однієї діючої речовини мають більш вузький діапазон активності, тому частіше застосовують комбіновані, багатокомпонентні засоби.
Сучасний український ринок пропонує широкий асортимент фунгіцидних препаратів. У цьому розмаїтті пропозицій виробничнику буває важко зробити правильний вибір. Агроному важливо пам’ятати про антирезистентну стратегію застосування фунгіцидів. Хорошим виходом є використання полікомпонентних препаратів, що містять 2, 3 діючі речовини. Ефективність впливу діючих речовин на різні патогени має відмінності. Наприклад, Тютерев С.Л. (2005) вказує на те, що проти гельмінтоспоріозно-фузаріозних кореневих гнилях на зернових культурах рекомендований широкий список протруйників, проте всі вони мають недостатню ефективність (40 – 70%) і тривалість дії, так як знімають тільки насіннєву інфекцію і практично не впливають на ґрунтову . За даними Кириченко А.А. (2008), особливої уваги потребують патогени, які можуть викликати чорноту зародка (Alternaria tenuissima і Bipolaris sorokiniana). З огляду на значну зараженість насіння в нашій області грибами роду Alternaria, це ще один аргумент на користь застосування протруювання насіння.
Дослідження, показали, що проти збудників кореневих гнилей ефективність протруйників на ярій пшениці в значній мірі залежить від погодних умов періоду вегетації. Загальне зараження насіння перед посівом було в середньому 59%, в тому числі альтернарія – 24,8%, гельмінтоспоріум і фузаріум 1,4 і 5,4% відповідно, цвіллю – 27,4%. В умовах задовільної вологозабезпеченності ураження кореневими гнилями було мінімальним (1,55%).
З літературних джерел відомо, що сучасні системні препарати для обробки насіннєвого матеріалу мають особливість позитивного впливу (залишкової ефективності) на комплекс патогенів аж до фази колосіння ярої пшениці на рівні 15-30%. Використання в наших дослідженнях системних протруйників виявило їх пролонговану дію на ряд лістостеблевих хвороб. Так, зниження ураження бурою іржею відбувалося на 34 – 45%, септоріозом 38 – 54%, борошнистою росою 15 – 60%.
При високій інфікованості насіння однозначно необхідно використовувати системні протруйники, вибравши свій, грунтуючись на особливостях видового зараження конкретних партій і спектрі дії препарату.
Особливої уваги потребує наявність сажкових інфекцій. Наявність цього патогена однозначно повинно вести до прийняття рішення про протруювання насіння системними препаратами в повних дозах, які дозволяють знезаражувати насіння на 98-100%. Зниження норм витрати на 40-50% (окремо і в суміші з біопрепаратами) веде до сильного зниження фунгіцидної ефекту.
Спільно з протруйниками рекомендується використовувати ростстимулюючі препарати, а також мікроелементні композиції. Їх використання дозволяє зменшити стресовий вплив пестицидів на насіння, стимулювати проростання, підвищити рівень продуктивності культур і поліпшити якість зерна.
Протруювання насіння – економічно виправдана процедура. Воно не може повністю замінити використання засобів захисту в період росту рослин, але багато в чому визначає стан посівів і кількість наступних обробок. В кінцевому підсумку знезараження насіннєвого матеріалу веде до отримання здорового, багатого і якісного врожаю.
Крім захисту від різних патогенів застосування протруювання насіння може забезпечити і захист від шкідників на початкових стадіях розвитку рослин. Обробка насіння інсектицидними препаратами з кожним роком стає все популярнішим. Збільшення застосування безвідвальних технологій обробки грунту неминуче призводить до зростання чисельності і шкідливості багатьох шкідників і, відповідно, до збільшення інсектицидного навантаження. Хоча препарати для захисту насіння і дорогі, але вони обходяться дешевше, ніж сумарні витрати на обприскування посівів. Крім того, навіть якщо інсектицид внесений вчасно, що на великих площах часто буває неможливо через погодні чи організаційні чинники, до початку вегетаційних обробок комахи вже встигають завдати значної шкоди.
У роки з недостатнім зволоженням і високим температурним режимом на зернових культурах спостерігалося масове заселення пшеничного трипса, хлібних смугастих блішок і клопа шкідливої черепашки.
Отже, для отримання стійкого ефекту при знезараженні насіння слід враховувати наступне:
• Вибір протруйника здійснювати виходячи з комплексу чинників: спектра дії самого препарату, результатів фітоекспертизи насіння, що виявляє видовий склад збудників, ступеня зараженості, фітосанітарної обстановки попередніх сезонів, а також ступеня стійкості сорту до хвороб.
• Застосовувати антирезистентну стратегію захисних заходів, тобто, спираючись на знання спектра дії діючої речовини, планомірно їх чергувати по роках. Крім того, слід уникати аналогів д.р. в одному сезоні при обробці насіння і рослин в полі.
• В даний час найчастіше купують препарати, орієнтуючись більше на ціну, ніж на ефективність. Це не завжди виправдано.
• Ефективно поєднувати обробки насіння фунгіцидами, інсектицидами, регуляторами росту, не забуваючи про попередню перевірку на сумісність.
• Важливо якісно проводити протруювання насіннєвого матеріалу, дотримуючись таких правил:
а) ретельно готувати насіння, для протруювання використовувати насіння з високими посівними якостями: польова схожість не менше 95%, вологість не нижче 14-16%; частка дрібних і битих зерен не більше 0,5-1,0% за вагою.
б) дотримуватися технології обробки. Повнота протруювання повинна становити не менше 80-90%, але не вище 100-105%, оскільки підвищений вміст протруйника на насінні може дати небажані наслідки, наприклад зниження схожості, особливо при використанні триазольної групи препаратів.
в) використовувати препарати з відповідною державною реєстрацією та сертифікацією.
