Всі ми знаємо, що процес проростання й появи сходів озимої пшениці,насамперед, пов’язаний з наявністю вологи в грунті. Значні запаси вологи спочатку необхідні для набухання насіння.

Насіння м’якої пшениці поглинають води 50-55% від сухої маси насіння, твердої – на 5-15% більше.   В різних господарствах озима пшениця входить  в зиму в різному стані в залежності від погодних умов, місця розташування конкретного поля і технології вирощування

Виходячи з густоти рослин та їх розвитку площі посівів перед початком зими, можуть перебувати в наступному стані (за категоріями):
1.Хороші посіви (20-40%). Рівномірні, з повністю 4-4,8 млн / га і фазою розвитку кущіння (3-5 пагонів на рослину); первинна та вторинна кореневі системи добре розвинені.
2.Задовільні  посіви (35-70%).
Рівномірні по щільності (3,5-4,2 млн / га), проте рослини не рівномірні по фазах розвитку з різним співвідношенням, від шильця до початку кущіння.
3.Незадовільні  посіви (25-35%). Сходи зріджені, що розрізняються по розвитку (від шильця до 1-2 листків); частина взагалі  не вийшла на поверхню грунту.

Слід зазначити, що накопичення розчинних вуглеводів у добре розвинених рослин озимих культур проходить досить активно. На січень їх вміст  у вузлах кущення сортів озимих зернових культур має бути (40,1-44,1% – у сортів пшениці м’якої озимої; 39,8% – у жита; 44,7% – у тритикале), що свідчить про високий потенціал зимостійкості.

Вміст продуктивної вологи в шарі 0-100см після чорного пару і гороху є хорошим (відповідно 162,3 і 143,4 мм) і задовільним в шарах грунту 0-10; 0-30; 0-60 см. Однак після соняшнику і кукурудзи молочно-воскової стиглості в якості попередників запаси вологи в шарах грунту 0-30 і 0-60 см, є незадовільними і становлять відповідно 35,0-46,3 і 39,2-58,8 мм.

Дефіцит вологи у фазі кущення зменшує загальну кущистість, у фазі колосіння – цвітіння – озерненість колоса, під час формування і наливання зерна – призводить до мілкозернистості і щуплості зерна.

У період весняно-літньої вегетації в зоні Лісостепу (основний «зерновий» регіон країни) потреба озимої пшениці у волозі становить 230-330 мм. Починаючи з відновлення вегетації до виходу в трубку вологи озимій пшениці потрібно 60-86 мм, від виходу в трубку до цвітіння – 110 -145 мм, від цвітіння до воскової стиглості – 60-100 мм.

За багаторічними середніми даними, мінімальна потреба озимої пшениці у волозі в умовах Лісостепу забезпечується в усі основні міжфазні періоди. Однак на площах після непарових попередників у південно-східних і південних районах Лісостепу посіви озимих досить часто відчувають дефіцит вологи і не тільки восени, але і в самих критичних для рослин період – від цвітіння до воскової стиглості зерна.

Транспіраційний коефіцієнт пшениці становить 400-500, в сприятливі по вологості роки він знижується до 300, в посушливі підвищується до 600-700. Він також знижується при внесенні достатньої кількості фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, і дробному внесенні азотних добрив. Озима пшениця поглинає найбільше вологи в період виходу в трубку протягом приблизно 20 днів, особливо за 15 днів до колосіння, коли рослина інтенсивно росте і формує колоски і квітки.

Скільки ж вологи потрібно для врожаю?
Озима пшениця потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації. Про це свідчать показники використання вологи при формуванні врожаю, які залежно від зони вирощування складаються за вегетацію, але в середньому, 2500-400 м3 / га. Встановлено, що озима пшениця при врожайності 4,0-5,0 т / га витрачає за вегетацію близько 4,5-5,0 тис. тон води на 1 га, приблизно 20% – восени і близько 80% – у весняно-літній період.
Чим більша площа ураження рослин на час відновлення вегетації, тим вищі втрати життєздатності.

На озимому полі необхідні систематичний біологічний контроль стану посівів в зимовий період і з перших днів весни виходячи з фактично сформованих погодних умов, чітка система догляду за озимими: ранньовесняне підживлення, хімічний захист, насамперед від бур’янів (у зв’язку з розріджені і асинхронність розвитку рослин) , шкідників і хвороб.

У разі холодної затяжний весни слід відбирати проби на регенерацію водним методом, особливо при значному пошкодженні листової маси. На добре розвинених посівах необхідно проводити біологічний контроль конуса росту на виявлення пошкоджень за ознаками наявності некрозу тканин в основі, на вершині або бічних поверхнях зародкового колоса. Слід звертати увагу також на стан тканин вузла кущення, розташованих під конусом росту: у пошкоджених рослин вони бурого кольору. В цілому чим більше площа ураження, тим менш життєздатні рослини. Відповідно, вони мають набагато меншу продуктивність, а в умовах пізньої або сухої весни можуть загинути.

Контроль бур’янів, якщо сходи отримано в оптимальні строки і розвиток рослин з осені проходить правильно, то гербіциди економічно і практично вигідно застосовувати восени.
Після відновлення весняної вегетації (коли середньодобова температура перевищує позначку 5 ° С) при обстеженні полів озимих культур слід приділяти увагу наявності нових вторинних коренів весняного відростання, що свідчить про хорошу життєздатності посівів.
А далі необхідно чітко провести  планування робіт по догляду за посівами озимих зернових культур в весняно-літній період:  правильний підбір та підживлення мікродобривами через функціональну діагностику рослин в головні фази розвитку, вчасно і фахово обстежити посіви на предмет збудників захворювань,  та  підібрати для обробки дієві фунгіцидні препарати,  з метою отримання високого і якісного врожаю зерна.

У всих цих процесах Вам завжди нададуть Агрономічну підтримку, та приділять увагу фахівці ТОВ ЕКО-БІО-ТЕХ м.Олександрія 050-107-11-21.

Рекомендації

СТРАШНІ НЕ ПОМИЛКИ, А НЕБАЖАННЯ НА НИХ ВЧИТИСЯ! ФОТОЗВІТ РЕЗУЛЬТАТІВ КОРЕНЕУТВОРЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРЕПАРАТУ РАЙКАТ СТАРТ Вплив структури ґрунту на врожай У статті представлено вплив розташування рослин на продуктивність і врожайність соняшнику Кальцій у рослині,грунті,його значення КУКУРУДЗА: ТЕХНОЛОГІЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ