Шановні добродії! В умовах недостатньоговолого забезпечення цього року, на мою думку,строки посіву і боротьба з бур’янами – один з найголовніших аспектів, від якого залежить врожайність сільськогосподарських культур.Сучасній науці і практиці відомо близько 30 тис. рослин бур’янів, тобто у багато разів більше, ніж рослин, вирощуваних людиною. Малорічні бур’яни з дуже коротким періодом вегетації здатні за сезон дати 2-3 покоління. Їх називають ефемери, Ці бур’яни дають з однієї рослини до 25 тис. насінин, яке може зберігати життєздатність у ґрунті до 30 років.
До ранніх ярих належать такі бур’яни: вівсюг звичайний, лобода біла, гречка розлога, редька дика, гречка татарська, підмаренник чіпкий та ін.
Ярі пізні бур’яни — рослини короткого дня. Їх насіння проростає при підвищеній температурі (6-8°С і вищій), засмічують просапні та овочеві культури. До них належать мишій сизий, плоскуха звичайна, або куряче просо, щириця звичайна, курай, амброзія полинолиста, паслін колючий.
Зимуючі бур’яни — рослини, для яких умови перезимівлі не обов’язкові. До них належать волошка синя, сокирки польові, триреберникнепахучий, ярутка польова та ін.
Озимі бур’яни бромус житній, метлюг, вика озима. Дворічні бур’яни ростуть два роки, сходи з’являються навесні, протягом першого літа розвивається коренева система і лише на другий рік — квітконосні пагони й насіння. До них належать буркун білий і жовтий, будяк пониклий, блекота чорна, морква дика, болиголов плямистий.
Багаторічні бур’яни — це численна група бур’янів, які розмножуються як насінням, так і вегетативними органами, їх поділяють на кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, це пирій повзучий, хвощ польовий, гострець, свинорий, гумай та ін.
Багато культурних рослин не виносять засмічення, і в першу чергу, це просапні культури, особливо кукурудза (стаття на www.eko-bio-tex.com), соняшник та соя. Бур’яни, розвиваючи потужну кореневу систему, можуть поглинати величезну кількість вологи та поживних речовин. Так, коріння вівсюга досягають двометрової глибини, і він бере з ґрунту в 1,5 рази більше вологи, ніж пшениця. Такі рослини, як осот польовий, хвощ, буркун, гірчак рожевий та ін., розвивають кореневу систему до глибини 5,5-7,5м і більше.
Маючи потужну кореневу систему, бур’яни (лобода біла, щириця, щетинники – 2м, метлиця звичайна, ромашка непахуча, просо куряче, чистець болотний, берізка польова – 5м, осот – 9м, хвощ польовий, гірчак повзучий – 10м) поглинають величезну кількість води. Багато рослин бур’янів, таких як вівсюг, гірчиця, ромашка, щириця, пікульник та ін., витрачають в окремі періоди вегетації вологи в 1,5-2 рази більше, ніж культурні. В результаті на засмічених полях вологість ґрунту в шарі дуже суттєво знижується.
Транспіраційний коефіцієнт у рослин бур’янів, як правило, вище в порівнянні з культурними. Для створення 1 кг сухої речовини кукурудза споживає з ґрунту 250-400л води, просо – 200-300л, льон – 400-430л, пшениця – 460-510л, овес – 600л, а лобода біла, щириця, осот – 800-1200л, гірчиця польова – 870-900л, пирій повзучий – 1100-1200л води, або в 3-4 рази більше. Ви тільки вдумайтесь, яку кількість дорогоцінної вологи Ви втрачаєте, а це Ваша врожайність і прибуток. Таке витрачання вологи згубне для культурних рослин, особливо в посушливі періоди, коли бур’яни сильно висушують грунт, в результаті чого затримується ріст і розвиток культурних рослин. Але не забувайте, що разом з вологою бур’яни поглинають з ґрунту поживні речовини, необхідні для культурних рослин.
Для формування 1 кг сухої речовини бур’яни поглинають від 250 до 1200 л води, що в більшості випадків перевершує аналогічний показник для культурних рослин. На засмічених бур’янами полях вологість ґрунту в шарі знижується на 5-15%. У багатьох бур’янів коренева система розвивається швидше, в результаті чого вони раніше починають споживати воду і поживні елементи з ґрунту, засвоюючи їх в набагато більших кількостях, ніж культурні рослини. Найбільш помітний збиток завдають бур’яни в умовах застосування мінеральних добрив, коефіцієнт використання поживних речовин культурними рослинами в середньому становить 30-40%, а бур’янами – значнобільше – 50-70%, крім того, мають ще й непрямий шкідливий вплив на культурні рослини, так як є осередками поширення шкідників і хвороб культурних рослин. Такі бур’яни, як гірчиця польова, редька дика, грицики, є резерваторами грибних захворювань – кили капустяної, цвілі білої, борошнистої роси. Пирій повзучий служить проміжною рослиною – хазяїном стеблової, жовтої та корончатої іржі зернових культур.
Щетинники, волошка синя, лобода біла, осот польовий – переносники кореневих гнилей, мозаїки злакових культур. Багато шкідників сільськогосподарських культур розвиваються і зберігаються на бур’янах, а потім переходять на культурні. Так, наприклад, літня капустяна муха і капустяна міль спочатку розвиваються на суріпиці звичайній, пастушій сумці, на таких бур’янах, як пирій повзучий, свинорій, куряче просо, мишій та ін., розвиваються багато шкідників– переносників іржі, більшість грибних захворювань зернових культур. Картопляний рак переходить на культурну рослину з пасльону чорного, який, крім того, служить джерелом живлення колорадського жука. На листі осоту відкладає яйця озима совка, гусениці якої сильно ушкоджують сходи озимих.
Щетинники, волошка синя, лобода біла, осот польовий – переносники кореневих гнилей, мозаїки злакових культур. Багато шкідників сільськогосподарських культур розвиваються і зберігаються на бур’янах, а потім переходять на культурні. Так, наприклад, літня капустяна муха і капустяна міль спочатку розвиваються на суріпиці звичайній, пастушій сумці, на таких бур’янах, як пирій повзучий, свинорій, куряче просо, мишій та ін., розвиваються багато шкідників– переносників іржі, більшість грибних захворювань зернових культур. Картопляний рак переходить на культурну рослину з пасльону чорного, який, крім того, служить джерелом живлення колорадського жука. На листі осоту відкладає яйця озима совка, гусениці якої сильно ушкоджують сходи озимих.
А ще, бур’яни значною мірою впливають на баланс елементів живлення, фізичні та біологічні властивості ґрунту, водно-повітряний, тепловий і світловий режими агрофітоценозів, тобто на родючість Ваших ґрунтів.Основними причинами високої засміченості посівів є природно-біологічні властивості бур’янів (підвищена плодючість і життєздатність, стійкість до заходів боротьби, щорічне поповнення насіннєвого банку, екологічна пластичність і т. д.), а також повторні посіви культур і застосування мінеральних добрив в більш високих дозах, що стимулюють проростання насіння і їх ефективніше розмноження, зріджені посіви зернових– все це веде до збільшення засміченості.
В середньому, в орному шарі ґрунту на 1 га припадає від 100 млн до 3-4 млрд насіння бур’янів, крім того, величезнакількість багаторічних.
В середньому, в орному шарі ґрунту на 1 га припадає від 100 млн до 3-4 млрд насіння бур’янів, крім того, величезнакількість багаторічних.
Основна шкода, полягає не тільки в різкому зниженні врожаїв с/г культур за рахунок виносу води та поживних елементів, а й у погіршенні якості продукції.
Винос азоту, фосфору і калію культурними рослинами і бур’янами, кг / га
| Рослини | N | Р2О5 | К2О | Усього |
| Озиме жито | 85 | 40 | 78 | 203 |
| Картопля | 80 | 40 | 120 | 240 |
| Озима пшениця | 75 | 52 | 82 | 209 |
| Яра пшениця | 60 | 24 | 84 | 168 |
| Льон | 78 | 30 | 69 | 177 |
| Ячмінь | 80 | 33 | 63 | 176 |
| Кукурудза на силос | 110 | 45 | 130 | 285 |
| Амброзія | 135 | 40 | 157 | 332 |
| Пирій | 46 | 32 | 69 | 147 |
| Мати-й-мачуха | 74 | 27 | 235 | 336 |
| Будяк | 137 | 31 | 117 | 285 |
| Осот | 67 | 29 | 160 | 256 |
| Пікульнік | 38 | 7 | 84 | 129 |
| Щириця | 190 | 14 | 286 | 490 |
| Ромашка | 25 | 19 | 27 | 71 |
| Хвощ | 280 | 92 | 278 | 650 |
| Редька дика | 43,6 | 15,6 | 43,6 | 102,8 |
| Волошка синя | 65,4 | 24,0 | 98,2 | 187,6 |
Значна частка поживних речовин акумулюється в насінні бур’янів, в кореневій системі, кореневищах багаторічників і довгий час не повертається в грунт.
У дослідженнях з міченим азотом було доведено, що деякі види бур’янів засвоюють азот більш інтенсивно, ніж культурні рослини.
Так, якщо у ярої пшениці, льону та проса коефіцієнт використання азоту дорівнює 36-56%, то у метлиці польової, ромашки непахучої, лободи, гірчиці польової, горця розлогого, підмаренника чіпкого він коливається від 56 до 70%. Вміст поживних речовин в бур’янах дивіться вище.
Так, якщо у ярої пшениці, льону та проса коефіцієнт використання азоту дорівнює 36-56%, то у метлиці польової, ромашки непахучої, лободи, гірчиці польової, горця розлогого, підмаренника чіпкого він коливається від 56 до 70%. Вміст поживних речовин в бур’янах дивіться вище.
Результати хімічних аналізів спільно ростучих культурних рослин ібур’янів показують, що чим більше було в посіві бур’янів, тим більше вони брали з ґрунту поживних речовин, тим менше їх припадало на частку культурних рослин.
Відносний винос поживних речовин культурними та бур’янами,%
| Рослини | N | P2 O5 | K2O |
| Пшениця | 2.80 | 1.2 | 0.65 |
| Жито | 2.46 | 0.96 | 0.60 |
| Ячмінь | 2.35 | 1.0 | 0.60 |
| Кукурудза | 1.85 | 0.69 | 0.48 |
| Осот польовий | 1.99 | 0.69 | 3.00 |
| Горець берізка | 1.18 | 0.85 | 2.06 |
| Горець розлогий | 1.24 | 1.49 | 2.57 |
| Лобода біла | 2.16 | 0.60 | 3.16 |
| Зірочник середній | 2.00 | 0.70 | 6.84 |
| Осот польовий | 1.53 | 0.71 | 4.67 |
| Пікульнік | 1.25 | 0.55 | 2.53 |
| Ромашка непахуча | 2.10 | 0.50 | 2.58 |
| Хвощ польовий | 1.69 | 0.55 | 3.10 |
Азот-позитивні – це лобода біла, редька дика, осот польовий, лобода розлога та ін.
Фосфат-позитивні – горець шорсткий, гречка татарська, осот польовий та ін.
Калій-позитивні– лобода біла, ромашка не пахуча.
За даними досліджень, в посівах ячменю бур’яни в залежності від виду в кількості 100шт/м2 знижували урожай на 10-15%, при 300 шт. – на 28- 40%. На засмічених посівах послаблюється активність мікробіологічних процесів.
Усім відома роль сонячної енергії для життєдіяльності рослин: завдяки їй багато бур`янів випереджають культурні рослини і вже на початку росту затінюють їх. На наступних етапах розвитку культурних рослин потреба в сонячному світлі не тільки не зменшується, а, навпаки, зростає, оскільки брак світла посилюється ще й недоліком вологи і елементів живлення, які забирають рослини бур’янів.
Ще однією з причиною зниження врожайності є фітосанітарний стангрунту. Це є виснаження ґрунту, розвиток шкідників та збудників хвороб, а також поява в ньому речовин, що надають токсичну дію (алелопатія) на сільськогосподарські культури. Бур’яни виділяють токсичні речовини, що призводить до порушення обміну речовин у ґрунті. На засмічених полях знижується польова схожість насіння культурних рослин, затримується їх ріст і розвиток через кореневі виділеннябур’янів, що містять фізіологічно активні речовини.Шкодочинність рослин бур’янів у сучасному землеробстві визначається чисельністю бур’янів у посівах культур.
У зв’язку з цим дуже важливо знати, втрати врожаю основних сільськогосподарських культур від бур’янів,%
Отже шановні добродії, моєю метою є ознайомити Вас з розмірами шкоди яку завдають рослини бур’янів для врожаїв Ваших культур, а як саме не допускати засмічення: чи за допомогою правильного застосування гербіцидів, чи агротехнічних прийомів з сівозміною вирішувати Вам. Саме головне – не допускайте навіть найменшої забур’яненості посівів.
Агроном-консультант ТОВ ЕКО-БІО-ТЕХ Чуприна Анатолій тел. 050-107-11-21
